Кримінальне чтиво

Скарб гетьмана в тілі вождя

Дмитро Афанасьєв. Країна мільйонерів. - К.:, Темпора. 2020. – 167 с.

Жанр: авантюрна комедія

 

Зміст та вміст авантюрно-пригодницького роману Дмитра Афанасьєва «Країна мільйонерів» дають чимало підстав сікатися як до сюжету в цілому, так і до окремих деталей. Наприклад, чому одного з головних героїв звуть Філіп, а не Пилип – питоме й доволі поширене зараз українське ім`я. Можливо, герой сам себе так називає? Як питомі Христини вперто іменують себе Крістінами, а Меланії – Міланами.

Або – чому твір двомовний? Блогерка Луїза, народжена на Сході України, говорить нею в творі волею автора. Гаразд, подібні приклади не рідкість у сучасному українському кіно. Комусь це подобається, хтось закидає: а Ленін у фільмі «Моя бабуся Фаннні Каплан» україномовний – і нічого! А Гітлер у американських фільмах англомовний – і ніхто не постраждав!» Звісно, російський класик Лев Толстой свою епопею «Війна і мир» теж частково писав популярною серед російського дворянства французькою. Але ж часи міняються, як і вимоги до мови літературних творів, а не кіносценаріїв.

Тим більше, що – теж із волі Дмитра Афанасьєва – з директором такого собі музею радянських артефатів Марленом герої принципово говорять українською, хоча дія відбувається на території окупованого Криму. Де україномовні громадяни ризикують, тим більше – в такому місці. А чим тоді ризикує в Україні блогерка Луїза, коли уникає української? Мовне питання лишається відкритим. Зрозуміло, автор хотів показати реальну мовну ситуацію. Проте не всі нюанси чомусь врахував.

Філіп Апінін, за сюжетом, кандидат у народні депутати України. Автор, знову ж таки – власним зусиллям волі, - запросто відправляє його в Крим. Не самого, в компанії брата Остапа та ще кількох випадкових осіб. Твір, нагадую, художній та є продуктом авторської фантазії. Але ж логіка оповіді та причинно-наслідкові зв`язки, котрі рухають сюжет, слід враховувати. Автору ж байдуже, чи властиво його героям у реальному житті діяти так, як діють вони. І йдеться не про авантюрну складову сюжету, пошук скарбів – саме про вилазку в Крим без урахування наслідків.

Згоден, заїхати на окуповану територію громадянам України досить просто. Чи просто звідти вибратися? Отут би авторові ускладнити героя задачу, зробити з цього непоганий сюжетний шматок. Але ні – прогулянка до Криму виявляється безпечною, навіть десь приємною.

Нарешті – до чого і для чого це все. Дмитро Афанасьєв не знати, з якого дива вирішив узяти за основу сюжету неактуальну вже чверть століття легенду про скарби гетьмана Полуботка. Щось давно ніхто їх не шукав. Аж раптом Остап Апінін випадково вирішує спуститися з даху двадцятиповерхового будинку і потрапити таким чином на вечірку, на яку не запросили.  Він хоче вразити подвигом свою кохану Кароліну – натомість зриває плани озброєних бандитів, яких бачить на своєму шляху вниз. Так Остап, його друг Марк (чомусь не Марко) і означена Кароліна знаходять артефакт, за яким лиходії полювали: лист, у якому вказано, де і як шукати скарби Полуботка.

Де – питання друге. Спершу треба розібратися, як. Трошки дедукції – і шукачі скарбів вираховують: важлива інформація захована всередині великого пам`ятника вождю світового пролетаріату. Звідки взятися Леніну, в Україні – декомунізація… Тому герої на чолі з Філіпом вирушають спершу в Крим, потім – на Харківщину. Пошук потрібного Леніна в певним момент нагадує конандойлівський сюжет про шість Наполеонів. Або – про діаманти в одному з дванадцяти стільців. Треба трощити бюсти й меблі, поки не знайдеш у котромусь скарбу. Тільки пан Афанасьєв пропонує безжально добивати леніних.

Аби не вибір теми, зазначені на початку недоліки можна було б легко списати, зрозуміти й пробачити. Адже фінал будь-якої історії про пошук скарбів має завершитися, власне, знайденням скарбу. Тобто, успіхом авантюрників. Натомість скарби Полуботка знайти неможливо навіть у художній літературі з досить умовним сюжетом. Звісно, «Країна мільйонерів» усе ж значною мірою сатиричний чи гумористичний твір, роман-пародія. Аби автор ще грав за правилами обраного жанру, все було б добре.

 

****

*  Жодної надії;                                   

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;                                 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;                                 

**** Хочеться краще, але загалом поживно;                                 

***** Так тримати!                                 

Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.                             

Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше. 



Додаткові матеріали

Полювання на два фронти
Убивство в галицькому експресі та інші вибрики долі
Листи з того світу
Пес, який щось бачив
Обережно, діти!
Відповісти за балет
Гетьманський скарб
Диво-жінка
У одній бібліотеці з убивцею
Полювання на другий шанс
Книжка наводить на слід
Кращі детективи`2019 від «Кримінального чтива UA»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus


Партнери