Re: цензії
- 07.04.2026|Микола Миколайович ГриценкоБунт проти розуму як антиспоживацький протест
- 07.04.2026|Віктор ВербичІгор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
- 07.04.2026|Ірина КовальНа межі нового народження
- 07.04.2026|Надія ЄришЛютий, який досі триває
- 06.04.2026|Андрій Павловський, письменник, журналіст, педагог, турагентСвітло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
- 06.04.2026|Віктор ВербичУ парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
- 05.04.2026|Вікторія ФесковаАрхітектура травми: як заповнити «Її порожні місця»
- 02.04.2026|Ігор ЗіньчукВійна, яка стосується кожного
- 30.03.2026|Валентина Семеняк, письменницяСлово його вивершується, сіється, плодоносить…
- 25.03.2026|Анастасія БорисюкЧи краще озирнутися й не мовчати?
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Авторська колонка
О спорт, ти – мир?
Фраза про мир з нашого заголовка належить, як знати, засновнику Олімпійських ігор барону П´єру де Кубертену. Потім це заклик експлуатували неодноразово, включно з авторами однойменного радянського фільму і навіть мультфільму, в якому Баба Яга була проти. Сьогодні згадане єзуїтське гасло викликає спротив у всього світу.
Зокрема «Спорт поза політикою» Геннадія Ніколайчука – неординарне дослідження, яке складається з 16 розділів, починаючи з античних часів і закінчуючи сучасною (пост)ковідною епохою – це занурення у конкретну (а не пропагандистську) спортивно-політичну реальність і формування чіткої й об’єктивної картини того, що відбувалося у згадані часи. Причому причинно-наслідковий зв´язок автор простежує не за колишньою марксистсько-ленінською традицією, коли кіно було найпершим з мистецтв, а спорт був майже як цирк, а за логічним принципом ідеологічної демонстрації духовних (а не лише фізичних) досягнень. Так, наприклад, він нагадує про відомий постулят Йогана Гейзінги, згідно із яким в кожній грі дуже важливо те, щоб гравець мав можливість похвалитися перед усіма своєю перемогою та успіхом. Найкраще, якщо згадаємо, це вдавалося «проклятим фашистам». Та сама Німеччина, як знати, завдяки спорту перезапустила нацистську пропаганду сильної держави та її переваги у світі. Олімпійські ігри у Берліні 1936 року були «війною», яку німці виграли й піднесли свою самооцінку до майбутньої Другої світової війни.

«Деякі традиції, які були закладені під час Ігор у Берліні-1936 сягають своїм корінням античної Греції: - нагадує автор, - атлет з олімпійським вогнем, що забігає на сцену; величезний дзвін із написом «Ich rufe die Jugend der Welt», «медальний залік», опублікований уперше для демонстрації гегемонії нацистської держави (переродження Німеччини після Першої світової війни); написання Олімпійського гімну спеціально до ігор у Берліні Ріхардом Штраусом; марш делегацій в алфавітному порядку та кидання «зиги» Адольфом Гітлером; створення фільму про події Ігор – «Олімпія» від режисерки Лені Ріфеншталь (дата виходу – 20 квітня 1938 року в 49-й день народження фюрера). Зазначимо також, що Олімпійські ігри в Берліні-1936 були продумані до найдрібніших деталей, щоб продемонструвати всьому світові відродження Німеччини після принизливого Версальського миру. Секретний меморандум, переданий усім силам безпеки Німеччини 18 липня 1936 року, попереджав: «Олімпійські ігри в Берліні повинні пройти без інцидентів, оскільки це має значення для розвитку іміджу нової Німеччини в очах іноземних гостей та світового співтовариства. Через Ігри Німеччина хотіла довести свою спроможність після поразки в Першій світовій війні та продемонструвати феноменальну роботу, виконану з відновлення країни за такий короткий період часу».
Саме у такий документовано-деталізований спосіб автор книжки висвітлює особливості взаємозв’язку між спортом і політикою, який здатний якісно окреслити природу цих явищ суспільного життя та розкрити евристичний потенціал застосування спорту в політиці/політики в спорті та уможливити віднайдення нових наукових сюжетів в царині теорії/практики сучасної політичної науки.
Геннадій Ніколайчук. Спорт поза політикою. – К.: Саміт-Книга, 2024
Коментарі
Останні події
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
- 06.04.2026|10:40Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
- 03.04.2026|09:24Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»
- 30.03.2026|13:46Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
- 30.03.2026|11:03Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
- 30.03.2026|10:58У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
