
Re: цензії
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
О спорт, ти – мир?
Фраза про мир з нашого заголовка належить, як знати, засновнику Олімпійських ігор барону П´єру де Кубертену. Потім це заклик експлуатували неодноразово, включно з авторами однойменного радянського фільму і навіть мультфільму, в якому Баба Яга була проти. Сьогодні згадане єзуїтське гасло викликає спротив у всього світу.
Зокрема «Спорт поза політикою» Геннадія Ніколайчука – неординарне дослідження, яке складається з 16 розділів, починаючи з античних часів і закінчуючи сучасною (пост)ковідною епохою – це занурення у конкретну (а не пропагандистську) спортивно-політичну реальність і формування чіткої й об’єктивної картини того, що відбувалося у згадані часи. Причому причинно-наслідковий зв´язок автор простежує не за колишньою марксистсько-ленінською традицією, коли кіно було найпершим з мистецтв, а спорт був майже як цирк, а за логічним принципом ідеологічної демонстрації духовних (а не лише фізичних) досягнень. Так, наприклад, він нагадує про відомий постулят Йогана Гейзінги, згідно із яким в кожній грі дуже важливо те, щоб гравець мав можливість похвалитися перед усіма своєю перемогою та успіхом. Найкраще, якщо згадаємо, це вдавалося «проклятим фашистам». Та сама Німеччина, як знати, завдяки спорту перезапустила нацистську пропаганду сильної держави та її переваги у світі. Олімпійські ігри у Берліні 1936 року були «війною», яку німці виграли й піднесли свою самооцінку до майбутньої Другої світової війни.
«Деякі традиції, які були закладені під час Ігор у Берліні-1936 сягають своїм корінням античної Греції: - нагадує автор, - атлет з олімпійським вогнем, що забігає на сцену; величезний дзвін із написом «Ich rufe die Jugend der Welt», «медальний залік», опублікований уперше для демонстрації гегемонії нацистської держави (переродження Німеччини після Першої світової війни); написання Олімпійського гімну спеціально до ігор у Берліні Ріхардом Штраусом; марш делегацій в алфавітному порядку та кидання «зиги» Адольфом Гітлером; створення фільму про події Ігор – «Олімпія» від режисерки Лені Ріфеншталь (дата виходу – 20 квітня 1938 року в 49-й день народження фюрера). Зазначимо також, що Олімпійські ігри в Берліні-1936 були продумані до найдрібніших деталей, щоб продемонструвати всьому світові відродження Німеччини після принизливого Версальського миру. Секретний меморандум, переданий усім силам безпеки Німеччини 18 липня 1936 року, попереджав: «Олімпійські ігри в Берліні повинні пройти без інцидентів, оскільки це має значення для розвитку іміджу нової Німеччини в очах іноземних гостей та світового співтовариства. Через Ігри Німеччина хотіла довести свою спроможність після поразки в Першій світовій війні та продемонструвати феноменальну роботу, виконану з відновлення країни за такий короткий період часу».
Саме у такий документовано-деталізований спосіб автор книжки висвітлює особливості взаємозв’язку між спортом і політикою, який здатний якісно окреслити природу цих явищ суспільного життя та розкрити евристичний потенціал застосування спорту в політиці/політики в спорті та уможливити віднайдення нових наукових сюжетів в царині теорії/практики сучасної політичної науки.
Геннадій Ніколайчук. Спорт поза політикою. – К.: Саміт-Книга, 2024
Коментарі
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні