Re: цензії

16.12.2018|Анжела Дмитрів, вчитель української мови та літератури старших класів
Гра в реальність
14.12.2018|Ольга Рєпіна, м. Дніпро
Парадигма безмежного серця
12.12.2018|Тетяна Зінченко
Ти будеш сильним, переможцем, Лицарем відваги і добра! Бо це можливо!
11.12.2018|Світлана Лупаренко
Світ очима підлітка
10.12.2018|Броніслав Май, доктор гуманітарних наук (Польща)
Віршовані запитання
04.12.2018|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Великі чари маленької книжечки
03.12.2018|Ольга Рєпіна, м. Дніпро
Модерні психологізми або свободавибору
01.12.2018|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Вказування шляху до віри
30.11.2018|Діляра Шкурко
Звідки вона це знає?!
28.11.2018|Олеся Кізима
«Допомагай і надалі тим, хто цього потребує, і ти завжди почуватимешся щасливою»
Головна\Авторська колонка\Українська література – література дезертирів

Авторська колонка

Українська література – література дезертирів

Коли Україна програвала війну з Росією, дезертирували хорунжий полку важкої артилерії УНР Петро Панч і Володимир Сосюра з 3 гайдамацького полку (за книгою Леоніда Куценка "Dominus Маланюк. Тло і постать"). Гадаю, так поступив і гайдамака Олександр Довженко (коли Іван Козловський приїхав у 60-і роки в Сосницю добиватися відкриття музею Довженка, селищний голова – комуніст обурено вигукнув: «Шо – тому гайдамаці музей!?». На В”юнищі пам’ятали, як він заїжджав у бекеші і чорному шлику). 

А ось старшина Євген Маланюк пішов з українським військом в еміграцію.

Думаю, з цього стався відбиток на всю українську радянську літературу - вони ж знали, що є дезертирами. І це їх мучило, а не тільки гніт комуністичної системи...
Тож,і говорячи словами Маланюка про Тичину, можна сказати і про всю радянську українську літературу - "від кларнета твого позолочена дудка осталась"...



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери