
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Авторська колонка
О спорт, ти – мир?
Фраза про мир з нашого заголовка належить, як знати, засновнику Олімпійських ігор барону П´єру де Кубертену. Потім це заклик експлуатували неодноразово, включно з авторами однойменного радянського фільму і навіть мультфільму, в якому Баба Яга була проти. Сьогодні згадане єзуїтське гасло викликає спротив у всього світу.
Зокрема «Спорт поза політикою» Геннадія Ніколайчука – неординарне дослідження, яке складається з 16 розділів, починаючи з античних часів і закінчуючи сучасною (пост)ковідною епохою – це занурення у конкретну (а не пропагандистську) спортивно-політичну реальність і формування чіткої й об’єктивної картини того, що відбувалося у згадані часи. Причому причинно-наслідковий зв´язок автор простежує не за колишньою марксистсько-ленінською традицією, коли кіно було найпершим з мистецтв, а спорт був майже як цирк, а за логічним принципом ідеологічної демонстрації духовних (а не лише фізичних) досягнень. Так, наприклад, він нагадує про відомий постулят Йогана Гейзінги, згідно із яким в кожній грі дуже важливо те, щоб гравець мав можливість похвалитися перед усіма своєю перемогою та успіхом. Найкраще, якщо згадаємо, це вдавалося «проклятим фашистам». Та сама Німеччина, як знати, завдяки спорту перезапустила нацистську пропаганду сильної держави та її переваги у світі. Олімпійські ігри у Берліні 1936 року були «війною», яку німці виграли й піднесли свою самооцінку до майбутньої Другої світової війни.
«Деякі традиції, які були закладені під час Ігор у Берліні-1936 сягають своїм корінням античної Греції: - нагадує автор, - атлет з олімпійським вогнем, що забігає на сцену; величезний дзвін із написом «Ich rufe die Jugend der Welt», «медальний залік», опублікований уперше для демонстрації гегемонії нацистської держави (переродження Німеччини після Першої світової війни); написання Олімпійського гімну спеціально до ігор у Берліні Ріхардом Штраусом; марш делегацій в алфавітному порядку та кидання «зиги» Адольфом Гітлером; створення фільму про події Ігор – «Олімпія» від режисерки Лені Ріфеншталь (дата виходу – 20 квітня 1938 року в 49-й день народження фюрера). Зазначимо також, що Олімпійські ігри в Берліні-1936 були продумані до найдрібніших деталей, щоб продемонструвати всьому світові відродження Німеччини після принизливого Версальського миру. Секретний меморандум, переданий усім силам безпеки Німеччини 18 липня 1936 року, попереджав: «Олімпійські ігри в Берліні повинні пройти без інцидентів, оскільки це має значення для розвитку іміджу нової Німеччини в очах іноземних гостей та світового співтовариства. Через Ігри Німеччина хотіла довести свою спроможність після поразки в Першій світовій війні та продемонструвати феноменальну роботу, виконану з відновлення країни за такий короткий період часу».
Саме у такий документовано-деталізований спосіб автор книжки висвітлює особливості взаємозв’язку між спортом і політикою, який здатний якісно окреслити природу цих явищ суспільного життя та розкрити евристичний потенціал застосування спорту в політиці/політики в спорті та уможливити віднайдення нових наукових сюжетів в царині теорії/практики сучасної політичної науки.
Геннадій Ніколайчук. Спорт поза політикою. – К.: Саміт-Книга, 2024
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша