Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
Авторська колонка
Нова «українська» чи стара «життьова»?
Історії, які мають під собою реальне підґрунтя, за всі часи були цікавіші, бо правда в них не лише ночувала, а навіть дожила до пенсії. Їхнім авторам вірили, як шкільному другу. З ними звіряли свій власний «філософський» аналіз реальності, з яким намагалися пропхатися в літературу. Книжка, про яку мова, саме з таких. Справжніх, чи що, бо досвід, нехай навіть відредагований, робить з її персонажів справжніх героїв нашого з вами життя.
Щодо актуальності цієї прози варто буде зауважити, що вона буде неабияк корисна не лише «профільним» працівникам освіти, яким, по суті, можна було би присвятити «Інклюзію» Ганни Городецької. Тож нехай вона про вчительку вечірньої школи, яка тридцять років життя віддала своїй справі, але враження від її сповіді таке, що у денних школах навіть не підозрюють про світло справжньої науки. Ясна річ, педагогічної. Бо навряд чи нова українська школа, ідучи у зазвичай світле «європейське» майбуття і надаючи лише послуги з освіти (а рештою має займатися родина), навряд чи знає, що існують, виявляється, старі «українські» методи. Власне, саме ними оперує вчителька Олена Трохимівна, яка вчить українські мові та літературі дітей з «неблагополучних» родин, а віднедавна ще й біженців.
Хоча, як саме вчить і чого? Насамперед милосердю до ближнього, влаштовуючи на роботу, вислуховуючи проблеми, відстоюючи інтереси перед начальством і батьками, які або зреклися, або їх нема. «Олена завжди казала, що потрібно працювати. Проглядала вакансії, міркуючи, що й кому могло би підійти. Допомагала влаштуватися. Коли треба, застосовувала знайомства. Говорила з батьками, які не погоджувалися, переконувала, пояснювала. Удень – робота, ввечері – школа. Перевірена схема подолання проблем».
Власне, кожен з розділів книжки – це окрема розповідь про одного з персонажів, які вдень працюють, а підвечір приходять до «вечірки», аби отримати наприкінці хоч якийсь атестат. Тридцятилітній Ромка, який досі не вміє писати. Школярка Ліля, яка випадково завагітніла. Здібна до математики Тетяна, матір трьох дітей. Мусульманські парубки Фардін і Массі, які втікали з Афганістану в США, але випадково опинилися в Україні.
І несподівано виявляється, що наша «старорежимна» Олена Трохимівна, яка на дозвіллі перечитує «Марусю Чурай», купує учням на свої гроші фарби й олівці, вигадує для них цікаві диктанти (хоч мало хто знає навіть абетку) і складає власні навчальні плани всупереч бездушному офіціозу, більш пасує до «нової української школи», ніж будь-хто з наявних її представників. І то не лише в романі. Адже як сприймають шкільну дійсність старі її співробітники? «Злодії, наркомани й малолєтні прастітутки», – характеризувала нову генерацію Дора Дмитрівна, яка називала учнів тварями й конченими уродами не лише позаочі, але й на уроках». З одного боку, не дивно, якщо зважити, що у вечірці здебільшого вчаться двадцятилітні парубки, які не вміють ані читати, ані писати, і яким конче потрібен атестат для «кращого життя». «– Як Вася? – запитала Олена. – Останнім часом він пропускає уроки. – На роботу встроївся. Дорогу копає. Там дядько робить, за ним присматрює. Дома помагає. Всім нам обув помиє і почистить. Це його обязаность. На работу не опаздує. Маладєц, – сказав вітчим Васі, простягаючи документи сина».
З іншого боку, милосердя з терпінням і головне, професійною поведінкою ще ніхто не відміняв – ані в новій, ані в старій українській системі освіти. І з усім тим, таких вчительок ані в селі Яблуневому, як у романі, ані деінде вже немає. І не тому, що школу, за сюжетом, закривають, а через брак людей серед професіоналів.
Додамо, що крім історій про учнів, героїня роману також розповідає про своє власне життя. А це, крім тридцяти років, «несподівано» віддані професії (вчилася бо в університеті на філолога) - ще й сім років заробітчанства в Німеччини (щоб заробити на хату для родини: доньки та лінькуватого чоловіка). Були спроби там і залишитися, адже її цінували, як роботящу і чесну, і вже навіть один француз пропонував одружитися, то й кинула б минуле життя, давши собі з дочкою хоч якийсь шанс на краще майбуття. Але ні. І не лише тому, що тоді не було б роману з типово українським кінцем (тобто без гепіенду), а вийшла б з того повчальна історія про стару як світ жертовність. Іншої бо - навіть за нових часів - у нас немає.
Ганна Городецька. Інклюзія. – К.: Темпора, 2022
Коментарі
Останні події
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"