Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

17.12.2022|12:15|Галина Шевчук, травознавець

Безсмертя

Степан Процюк . Руки і сльози: Роман про Івана Франка . - К.:, видавництво Холодкевича «ТунДрайв», 2022 рік, - 384 с.

Я вражена.  Його постать уже давно потребувала і такого роману, і, в майбутньому фільму – а за  романом «Руки і сльози»  свобідно можна і треба писати сценарій, знімати фільм. Відчувається, як ретельно і глибоко Степан Процюк  вивчав Його життєпис, листи, біографію, твори… Відчувається, як акуратно і ніжно, щоб бодай десь не поранити, не схибити, не приплести зайвого, він  писав про життя Франка – це можна порівняти з тим, як скульптор або ювелір працює із дорогоцінним каменем, і кожен його рух максимально обережний – щоб зберегти красу і вартісність.

Опис останніх років життя Івана Франка – геніальний, філігранно точно передані найтонші нюанси психічних перверзій і життя з важкою недугою. Справді, у романі Степана Процюка Франко– живий.
 Автор  не робив з Нього кумира, не вигадував можливих фантастичних перипетій, пишучи  просто і щиро, зі співчуттям, пошаною, повагою і розумінням, зі стоїцизмом духу намагаючись не впасти у розпач від реалій земного життя і долі генія.

 Ось – Людина, з її болями, вадами і достойностями. Франко постає перед нами як простий і рідкісно обдарований чоловік, геній. За таких тяжких умов життя – така плідна і високоякісна праця… За об’ємом написаного і зробленого Франко виглядає мені найкращим представником Ренесансу української культури… Зараз ми маємо набагато більше умов для науки, творчості, але чи породить наша доба такого ж генія? Навряд чи…

Дуже добре подана психологія галицького суспільства… це актуально, щоб бодай задуматися читачам і про нас сьогоднішніх…

Ми є у невідплатному боргу перед Іваном Франком і взагалі перед нашими найкращими письменниками. Власне вони формують кращі частини національної свідомості, кристалізують і витворюють націю у найважчих обставинах життя народу.

Франко – безсмертний своїм життям і творами. І роман Степана Процюка  теж буде безсмертним - так прогнозую. Він уже давно був потрібен – замість фрагментарних і слізливо-сухих офіційних біографій. За рівнем написання роман однаково добре буде читатися і старшим шкільним віком, і простими людьми, і «професійними» читачами.

Ми ще не віддали належне Франкові і його працям, роман «Руки і сльози»  - це та данина, яку вже давно треба було віддати, і Степан Процюк це зробив. Вийшло чудово.  Дякую . Респект. Поклін.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери