- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Останнім часом з’явилося велике бажання перечитати дещо з американської літератури двадцятого століття, а саме твори, які читав ще у юнацтві. Тому буквально позавчора перегорнув останню сторінку «Марсіанської хроніки» Рея Бредбері, а до того був його «Фарингейт 451». Що стосується вражень, то важко повірити, що ці твори були написані у середині минулого століття. Вловивши їхню суть і порівнявши її з сьогоденням, можна дійти висновку, що людство в усі часи було і буде незмінним. Таке вже воно є.  

- Як обираєте книжки для читання?

- Я не люблю електронний формат і завжди купую книжки у книгарнях, у цьому сенсі я старовір. Тому перше на що звертаю увагу, це оригінальність обкладинки і анотація, з якої можна дізнатися про сюжет твору. Це перший етап відбору. А далі, якщо стало цікаво, зазвичай відкриваю книжку і читаю навмання якийсь абзац чи два, може навіть цілу сторінку. Так стає зрозуміло, варта книга глибшої уваги чи ні.   

- Що можете порадити для читання іншим?

- Щодо порад, сказати важко, бо тут у кожного свій смак. На мене свого часу справив доволі хороше враження роман Олексія Жупанського «Першими до мене прийдуть діти». Прочитавши цей твір, я зрозумів, що альтернативна література нарешті дісталася і до України, і мені це дуже сподобалося, адже не можна увесь час слідкувати за письменниками з Заходу. Треба мати і свої імена. До згаданого можу додати «Поклоніння ящірці» Любка Дереша. Як педагог за освітою, я б включив цей роман у шкільну програму і зробив би його обов’язковим для прочитання. На останнє хочу додати Заходу, і тому скажу, що слід звернути увагу на велике 3Б: Берроуз, Бредбері, Буковскі. Ці автори пишуть про життя у цікавій формі і, на мою думку, можуть застерегти молодих індивідів від помилок, які зазвичай робляться у юнацтві, і про які вони потім можуть шкодувати протягом усього життя. А загалом, уваги варте все, що потрапляє на очі.