- Що ви читали останнім часом? Ваші враження

- Найновішим відкриттям для мене стала мала проза Ольги Деркачової. Це твори, вміщені у її прозові збірки «Синдром підсніжника» і «За лондонським часом», а також найновіші, опубліковані в «Кур’єрі Кривбасу». Ольга Деркачова – майстер у створені символічної, навіть алегоричної картини світу. У межах невеликого за обсягом твору здатна розказати завершений сюжет, витончений, емоційно виразний, грайливий.  Переважна більшість її текстів присвячено коханню, химерному, нерозділеному, померлому, прихованому і навіть таємному, але такому справжньому, яке здатне спопелити і відродити водночас.

Також нещодавно прочитала роман Дари Корній «Зірка для тебе».  Це зворушлива оповідь про кохання, піднесене, дещо навіть ідеалізоване, таке, про яке мріє кожна дівчина до певного віку. Дарі Корній цілком вдалося передати чар юнацьких стосунків, які переростають у щось значне й серйозне в житті героїв. Окрім цієї основної лінії, яка конструюється у вигляді двох історій (Її-Його оповідей), у романі гостро звучить соціальна проблематика. Це і проблеми сирітства, безрадісного, ущербного дитинства у дитячому будинку, який є справжньою «школою виживання»; і проблеми знедолених, які в силу різних обставин опинилися на маргінесі та знаходять різні шляхи до порятунку (інколи розраховуючи лише на власне тіло, що, зрештою, і спіткало головну героїню).

Вразила архаїка сільського життя, відтворена у романі Жанни Куяви «Нічниця». Нетиповість колізій роману «Нічниця» при нібито тотожному і звичному перелікові вихідних даних (молоді люди, пов’язані почуттями) вигідно вирізняє цей твір. Жанна Куява не прагне оповісти «гламурну історію кохання», вона будує свою оповідь, керуючись принципом поєднання непоєднуваного. Її герої є ніби кривим задзеркаллям одне одного (Іван та Іванна): він – красень, вона – звичайної зовнішності; він – простий хороший хлопець, вона – поетично обдарована, збирачка і виконавиця народних пісень; він – нерухомий інвалід, вона – причинна.

- Як обираєте книжки для читання?

- Слідкую за появою нових книжок сучасної української літератури. Намагаюся прочитати ті, які викликали найбільший інтерес.  Прислухаюся до рекомендацій своїх друзів, які також цікавляться новинками художньої літератури.

- Що можете порадити для читання іншим?

- Як викладач, можу порадити авторів, котрі у чомусь розхитують традиційне уявлення про українську літературу, оскільки репрезентують непоширені теми і прийоми текстотворення. Із цього кута зору, цікавими читачам видадуться романи  В.Домонтовича –  «Дівчина з ведмедиком», «Доктор Серафікус», «Без ґрунту», мала проза Олександра Жовни,  зокрема, його книга оповідань та повістей «Її тіло пахло зимовими яблуками», також роман Іздрика «Воццек»,  прозозбірка Світлани Поваляєвої «Сімурґ».