Re: цензії

- Останнім часом читала Іздрика «Ю», Джоан Роулінг «Несподівана вакансія», Вікторії Гранецької «Тіло ТМ», Галини Посвятовської «Розповідь для друга», Тадеуша Конвіцького «Хроніку любовних подій» (дуже люблю книги видавництва «Урбіно). А на день народження мій тринадцятирічний син подарував мені Дена Брауна «Інферно» (у нас у сім’ї є традиція дарувати одне одному книжки), перечитала твори Туве Янссон. Не скажу, що останній роман Дена Брауна мене вразив сюжетно, бо автор використовує традиційну для нього матрицю. «Хроніка любовних подій» залишила по собі легкий смуток, адже це історія першого кохання, що дихає не лише радістю, а тривожним передчуттям війни. Вразила книга Посвятовської. Її «Розповідь для друга» – це та книга, яку я шукала для себе. Згодом перечитала ще її вірші.

- Як обираєте книжки для читання?
- Книги купую, беру у бібліотеці, позичаю у друзів. В Івано-Франківську є дуже хороша книгарня «Сучасна українська книга», продавці та власник якої самі читають, відстежують новинки, тож можуть дати хороші поради щодо вибору літератури. Часто купую книги авторів, які мені заімпонували своїми попередніми творами. Маю таку звичку, що якщо мені книга дуже сподобалася, а вона була позичена у когось із друзів, то намагаюся і собі придбати таку. Просто хочеться, щоб мене оточували книги, які я люблю. Треба жити серед хороших книг та хороших людей.

- Що можете порадити для читання іншим?

- Найперше – треба читати те, що хочеться, а не слухати когось, що це модно, а те ні. Книга – то дуже індивідуальна та інтимна річ. Я би порадила перечитувати дитячу літературу і поезію. Це настільки цікаво: вже дорослому прочитати те, що читав колись у дитинстві. То наче повернення до себе, дитини. А читання віршів робить людей красивішими.