Re: цензії

- Останнім часом читаю літературу, переважно пов’язану з моїм навчанням. Це різні тексти, починаючи з класиків російської літератури й завершуючи сучасними письменниками Африки. І дня не минає без читання, тому, звісно, усього не назвеш.

Але щодо африканської літератури, наприклад, то варто згадати письменницю й поетку Ентжі Кроґ (Antjie Krog) та її книжку «Країна мого черепу» ( The Country of My Scull ). Це історія про події часів проведення Комісії правди й примирення в Південно-Африканській Республіці протягом 1996-1998 рр. Письменниця стала очевидцем судів, на яких люди давали свідчення про те, як їх гнобили лідери, що очолювали не тільки злочинні організації, але й колишній уряд.

Також мені сподобалася п’єса Джіни Мльопе (Gcina Mhlope) «Чи ви бачили Занділь?» ( Have you seen Zandile ? ). Це історія дорослішання чорношкірої дівчинки. Щоб передати ситуацію в країні, яка формувала й формує африканського підлітка, авторка використовує відразу три мови: місцеву африканську, французьку та англійську.

Загалом, я читаю багато книжок для дітей. А також багато праць з теорії дитячої літератури. З кількох причин відразу: наукової, бо я отримую магістерський сертифікат з дитячої літератури, а також тому, що сама часом пишу для дітей. Про дитячу літературу я можу говорити годинами. З книжок, які вийшли друком в Україні, останнім часом я читала «Книжку про Лотту з Бешкетної вулиці» Астрід Ліндґрен (у перекладі Галини Кирпи), «Казки П’ятинки» Дзвінки Матіаш, «Про хлопчика» Інни Волосевич, «День кота» Катерини Булах, «Кімнатні Пірати» Джеремі Стронґа (в перекладі Андрія Поритка), «Садіник Флоренціюс» Кястутіса Каспаравічюса (в перекладі Оляни Рути).

З поезії сподобалися кілька книжок: Богдани Матіяш «Твої улюблені пси та інші звірі», Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка», Оксани Луцишиної «Я слухаю пісню Америки», Мар’яни Савки «Квіти цмину» та антологія «Моїй матусі: двісті віршів для дітей» (упорядник Галина Кирпа).

- Як обираєте книжки для читання?

- Якщо говорити про українську дитячу книжку, то я намагаюся слідкувати за новими виданнями постійно. Щоразу, як буваю в Україні, купую майже всі книжкові новинки кількох улюблених видавництв.

Якщо обираю дитячі книжки в США, то керуюся порадами фахівців. Це або фахові журнали з галузі дитячої літератури, такі як «Children’s Literature», «Bookbird», «The Horn Book» та ін.. Або сайт Американської асоціації бібліотек. Решта книжок наразі залежить від програми, за якою я навчаюся.

- Що можете порадити для прочитання іншим?

- Радила б прочитати повість Марини Павленко «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» та Олекси Білоброва «На межі можливого». Ці повісті підіймають серйозні, наболілі та травматичні питання сьогоденних реалій. Також час до часу перечитую «Дитинство-49» Людмили Уліцької, бо її реалістична проза для дітей і про дітей відкриває ті тонкі психологічні грані, які ми часом називаємо епіфанією або дивом (залежить від сприйняття). Ще постійно звертаюся до творчості таких американських письменників як Лоїс Ловрі та Аві. Будь-яка книжка цих двох авторів варта уваги, як на мене.

Для тих, кому цікава теорія дитячої літератури, радила б почитати книжку Барбари Кіфер (Barbara Kiefer) «Дитяча література Шарлоти Хак» (Charlotte Huck ’ s Children ’ s Literature ). Насправді, Шарлота Хак була основоположницею дитячих студій в США. Вона з року в рік поновлювала свою книжку теоретичних засад дитячої літератури. Ця традиція продовжується й сьогодні. Над удосконаленням і доповненням книжки працюють сучасні науковці та дослідники дитячої літератури. Також порадила б книжку «Порівняльна дитяча література» (Comparative Children ’ s Literature ) німецької авторки Емер О’Салліван (Emer O’Sulliavan), однієї з перших учених-теоретиків, хто професійно звернув увагу на дитячу літературу з порівняльної точки зору. Ще радила б книжку «Вивчення дитинства» (Childhood Studies ), що упорядкована науковцями Дженою Міллс та Річардом Міллс (Jean Mills and Richard Mills).