Re: цензії

19.09.2019|Ніна Головченко
Збірка поезії «Любов довготерпить» (2019) Оксани Радушинської
18.09.2019|Микола Гринь, член Національної спілки журналістів України
Талановитий син завороженого Придесення
17.09.2019|Богдан Мельничук, Ігор Фарина, письменники
Оспівування весни спресованого часу
16.09.2019|Андрій Дахній, доктор філософських наук
Екзистенційний досвід поета: творчість у світлі Memento amare
16.09.2019|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Впливає серце у ріку щодення
16.09.2019|Ігор Зіньчук
Розплата за непрощені гріхи
Гіперпростір як відкритий твір (з книги «Від не-початку і до не-кінця»)
Безцінні скарби Сергія Дзюби
15.09.2019|Сергій Синюк
Про сучасність через призму історії
14.09.2019|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
«Нехай прибереже свою реть лях, а ми тим часом помислимо…»
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

11.05.2011|09:07|Буквоїд

Таня Малярчук: «Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу»

На питання «Що читати?» відповідає письменниця Таня Малярчук.

Що Ви читали останнім часом?

- Остання книжка, яку я прочитала і яка справила на мене величезне враження, це «Ґотланд» Маріуша Щиґеля. Неймовірно цікаві історії про Чехію часів комунізму. Після неї я вперше спитала у власного батька, як йому жилося у совєцькому Івано-Франківську. Відповідь була така ж, як і в більшості героїв Щиґеля: жилося так, аби пережити. Читала також детективи іншого поляка – Марека Краєвського. Самі детективи, як на мене, часом штучнуваті і не зовсім логічні, але українською виглядають дуже гарно. Врешті українською не так багато всього є, вибирати не доводиться. На разі інтенсивно вивчаю німецьку мову і перша книжка, яку наважилася взяти в руки – «Дитячі історії» Петера Бікселя, швейцарця, сучасника Макса Фріша. Про нього в Україні знають хіба що німецькі філологи, а шкода. Одна з історій починається так: «Я більше нічого не хочу знати, - сказав чоловік, який нічого більше знати не хотів». Простота і мудрість – це те, що мені подобається в літературі найбільше.

З відчуття ностальгії нещодавно взялася перечитувати вірші Юрія Андруховича, з Інтернету, все підряд, і вкотре переконалася, який це великий поет. В його мові можна жити. Якась вирвана цитата «дозволь мені кружляти над тобою» зараз безперервно крутиться мені в голові.  

 

Що плануєте прочитати?

- Купила нову книжку Ольги Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих» (відразу чомусь згадується «Я прийшов, щоб плюнути на ваші могили» Бориса Віана J). Чекає свого часу. Хоча цій письменниці я довіряю, так само як довіряю німкені Юдит Герман. Сподіваюся, останню книжку Герман «Еліс» теж незабаром перекладуть українською. Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу. Більшість з вміщеного там я читала, але дещо опубліковане вперше. Зважаючи на те, що Прохасько пише мало і рідко, кожне його нове речення для мене свято. Також мушу заповнити прогалину в освіті і прочитати «Марш Радецького» Йозифа Рота. 

- Які книги можете порадити іншим?

- Бачите, книжок на світі так багато, що кожен сам, без моєї допомоги, знайде, що йому читати. Тому радити не буду. Можу тільки сказати, що з написаного люблю, а інші хай думають. Я люблю майже все Боргеса, «Гонитву» Кортасара, щоденники Кафки і Камю, люблю «Коханку французького лейтенанта» Джона Фаулза, «Дорогою на Бабадаґ» Анджея Стасюка, люблю давню українську літературу і історичні тексти Наталі Яковенко, люблю Лесю Українку і Ліну Костенко, люблю Монтеня і книжки буддійських лам про те, як треба жити. Ще не можу не згадати книжки про зниклі індіанські племена з фотографіями кінця 19-го століття.



Додаткові матеріали

28.04.2011|07:22|Re:цензії
Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
26.04.2011|07:40|Re:цензії
Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
21.04.2011|07:41|Re:цензії
Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
18.04.2011|10:58|Re:цензії
Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
09.04.2011|12:29|Re:цензії
Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
07.04.2011|13:40|Re:цензії
Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
30.03.2011|12:00|Re:цензії
Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
26.03.2011|10:55|Re:цензії
Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
24.03.2011|07:26|Re:цензії
Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
20.03.2011|09:59|Re:цензії
Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
18.03.2011|07:40|Re:цензії
Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
15.03.2011|13:42|Re:цензії
Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
11.03.2011|12:03|Re:цензії
Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
09.03.2011|10:08|Re:цензії
Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
02.03.2011|08:14|Re:цензії
Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
25.02.2011|10:38|Re:цензії
Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
23.02.2011|07:10|Re:цензії
Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
21.02.2011|07:15|Re:цензії
Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
10.02.2011|22:51|Re:цензії
Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери