Йому аплодували 64 країни світу, сама англійська королева вручала пояс, манжети та шолом, оздоблені золотом, а люди називали його Іваном Силою. На початку ХХ століття про уродженця села Білки, що на Іршавщині, знали в усьому світі, а в ХХІ столітті про нього майже нічого не знають в Україні. Тож 2013 рік став знаковим у карколомній історії життя Івана Сили і започаткував відродження українського дитячого кіно. Для Закарпаття ця подія вкрай важлива, адже фільм заснований на реальних подіях із життя легендарного Кротона.

Стрічку зняли за мотивами повісті закарпатського письменника Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Продюсер Віктор Андрієнко залучив до зйомок низку відомих українських акторів. Крім стронгменів Дмитра Халаджі й Василя Вірастюка, у стрічці знялися Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Борис Барський, Євген Паперний, сам Віктор Андрієнко та інші.

Ужгород зустрів «Івана Силу» повним кінозалом «Доміону», а також гучними аплодисментами, що лунали упродовж титрів і публічного обговорення після перегляду. Попри холодний кінозал майже ніхто з глядачів не покинув приміщення до завершення заходу. Презентували стрічку продюсер Віктор Андрієнко, виконавець однієї з ролей Василь Вірастюк та автор книги про закарпатця Олександр Гаврош.

На прем’єрний показ приїхали 25 Фірцаків — родичів Кротона, а також наймолодший син Івана Сили — Богдан. Він щиро подякував авторам стрічки, хоча від емоцій був небагатослівний .

Цього ж дня понад 400 школярів із Іршавщини мали змогу побачити фільм у мукачівському кінотеатрі «Перемога», за що Віктор Андрієнко подякував людям, причетним до цього.

Реальному мешканцеві Закарпаття Іванові Фірцаку (Кротону) було 20 років, коли він покинув домівку і поїхав на заробітки до Праги. Тоді закарпатець ще не знав, що в майбутньому йому судилося стати «найбільшим силачем століття» (як писала про нього американська преса), чемпіоном Чехословаччини зі штанги й боротьби, чемпіоном Європи з культуризму.

Після того, як Олександр Гаврош описав у книжці історію про Кротона, вона «перевтілилася» у драматургію, ставши п’єсою «Цирк Івана Сили». Згодом отримала перше місце на Всеукраїнському письменницькому конкурсі «Коронація слова — 2011», стала першим закарпатським мюзиклом, який поставили на сцені актори Закарпатського обласного театру ляльок «Бавка». На цьому пригоди Івана Сили не закінчилися і в 2013 році на екран вийшов однойменний фільм, сценарій до якого також «коронований» як кращий сценарій фільму для дітей.

ЗАВДЯКИ ДМИТРОВІ ХАЛАДЖІ НАРОДИВСЯ НОВИЙ КІНОГЕРОЙ, НА ЯКОГО МОЖНА І ПОТРІБНО РІВНЯТИСЯ

За збігом обставин Віктор Андрієнко взяв до рук книжку Олександра Гавроша випадково і вирішив знімати фільм саме про Івана Силу, хоча напередодні режисерові пропонували для екранізації чимало українських творів.

На початку зйомок автори сценарію та режисери Віктор Андрієнко й Ігор Письменний хотіли віддати головну роль Василеві Вірастюку. Але після того, як побачили Дмитра Халаджі, змінили своє рішення. Вже пізніше з’ясувалося, що історія життя Дмитра Халаджі не менш унікальна, ніж закарпатського Івана Сили. Зовнішньо Дмитро з Іваном Фірцаком надзвичайно схожі, зокрема це помітно на світлині Кротона 1927 року. Тому у фільмі не вдавалися до гримерних хитрощів.

Після написаного сценарію режисери дізналися ще одну цікаву річ про Дмитра. У 4-річному віці він дістав сильні опіки. Постраждало 40 % шкіри. Шансів на одужання було мало. Бабуся читала хлопцеві казки про богатирів, і в нього з’явилася мрія стати таким же сильним. У 12 років він дізнався про Івана Фірцака (Кротона). Хлопець почав займатися спортом. Зараз він є володарем 63 силових рекордів, занесених до Книги рекордів Гіннеса і в книгу Рекордів України/Росії. Вузли з заліза Дмитро в’яже і в реальному житті.

Віктор Андрієнко розповідає, що не знав цього, коли писав сценарій. Подзвонивши Дмитрові в Чикаго, він дізнався, що силач знайомий із подвигами Кротона, навіть прочитав книгу Олександра Гавроша. Коли режисер запитав Дмитра про те, чи не хотів би він зіграти роль у фільмі про Кротона, він не знав, що в цей час стронгмен обирав між українським кіно й контрактом з американським цирком. Подібний вибір свого часу мав і Кротон, він також погодився на користь рідної домівки. «Я вже не говорю про те, що трюки, які робив Дмитро, аналогічні до трюків Івана Фірцака», — коментує Віктор Андрієнко.

УКРАЇНСЬКОМУ КІНО БУТИ, УКРАЇНСЬКОМУ ДИТЯЧОМУ КІНО — БУТИ І ВИХОВУВАТИ

Стрічка обійшлася в майже 16 мільйонів гривень. Зйомки тривали три з половиною місяці в Чернівцях, Кам’янці-Подільському та в Іршавському районі. «Ми хочемо, щоб якомога більше людей подивилися цей фільм. Треба знижувати ціну залежно від кількості осіб у залі. Якщо на сеанс завітає понад сто глядачів, то ціну квитка варто встановити в 10 гривень», —зазначив Віктор Андрієнко на презентації в Ужгороді.

До кінозалу на прем’єру завітав і єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан, який подарував Вікторові Андрієнку, Василеві Вірастюку та продюсерові Володимирові Філіпову єпархіальні видання про Закарпаття. Владика зазначив, що Іван Фірцак був набожною людиною і навіть у буремні для греко-католицької церкви післявоєнні роки відстоював свою віру.

Андрій Світлинець, директор Іршавського краєзнавчого музею, який допомагав під час зйомок на Закарпатті, пообіцяв оформити окрему експозицію про зйомки фільму.

На прем’єру прийшли й очевидці феноменальних трюків Івана Сили. Один із них приніс із собою фото дружини Кротона, повітряної гімнастки Ружени Зікл.

Письменник, земляк Івана Фірцака Василь Кузан вважає, що Віктор Андрієнко, Олександр Гаврош, Василь Вірастюк, а також усі ті, хто працював над фільмом, зробили велику справу: «Всі цивілізовані нації шукають можливості створити собі якусь легенду, вигадати героя, якого вони не мають. А наша нація має героїв, яких не треба вигадувати, але ми їх не цінимо. Один із них — Іван Сила, Іван Фірцак (Кротон), який є чудовим прикладом для дітей».

Фільм про закарпатського героя вже представили в Запоріжжі, Одесі, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську. Попереду інші українські міста, а також покази в Торонто, Лос-Анджелесі, тривають перемовини щодо прокату в Китаї. «Хай весь світ дізнається, що в Білках на Закарпатті жив такий герой», — сказав під час презентації в Ужгороді Віктор Андрієнко. Стрічка, без сумніву, цікава не тільки дитячій аудиторії, а й дорослим. Чимало позитивних відгуків фільм уже отримав на офіційній сторінці в соцмережі Facebook. Дехто збирається на перегляд вдруге, втретє. Дитяча безпосередність відчувається і з запитань, що лунали після показу. Одна дитина після перегляду в Києві запитала: «А хто сильніший: Дмитро Халаджі чи Іван Сила?»

Успіх стрічки зумовлює кілька складових. Без сумніву, це зірковий склад, виконання силових трюків наживо, реальні силачі й чемпіони, а також емоційне співпереживання, що з’являється під час перегляду. Кіно справді душевне, сильне не лише завдяки імені Івана, названого Силою. Крізь призму пригод чітко простежуються добрі й погані сторони життя скромного героя з надзвичайними можливостями. Книжка, вистава, а зараз уже й фільм впевнено роблять свою справу — пропагують нашого легендарного силового атлета з людськими, а не голлівудськими можливостями. Відтак із Закарпаття як сувенір везтимуть не тільки селиський сир і вино, а ще й «Івана Силу», адже своїх героїв треба любити, знати і вірити, що Правда завжди переможе!