Re: цензії

16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУ
Фантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Поети помирають уранці
08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зазирнути в задзеркалля
06.10.2025|Ігор Зіньчук
Цікаві історії звичайних слів
28.09.2025|Петро Гармасій
Перестати боятися…
24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професор
Прихисток душі
24.09.2025|Михайло Жайворон
Патріотизм у розстрільному списку
14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору

Re:цензії

09.01.2025|22:54|Богдан Смоляк

Подвижництво, задокументоване серцем

Нова книжка львів᾿янки Надії Мориквас – «Повернення Білого ворона» (Чернівці, «Букрек», 2024) – ще один вияв її майстерності в царині літературної біографістики.

Натепер взірці таких книгодруків залишили нам, зосібна й насамперед Володимир Яворівський і Михайло Слабошпицький. Навіть звертаючись до ближчої, поточно-житейської сучасності (як ось другий – про мільйонера-мецената Петра Яцика). Щоправда, базувались вони на життєписах людей уже визнаних і більш-менш знаних в Україні чи поза нею, хай і завжди недовідомих (прикмета глобальна, у нас же – й поготів). Стосовно письменства світового: речі, виснувані з документального культурологічного етеру і конче зі знаком авторського сприйняття, як на мене, й заклали підвалини європейської есеїстики, що нею принаймні від середини минулого століття зачитуються книголюби. 

Надія починала, по суті, також із «належно не огранених діамантів». Скажімо, її «Меланхолія Степана Чарнецького» (2005) і «Корнелія» (2015) значною мірою увиразнили творчо-громадянські портрети двох поетів-молодомузців (Галичина, початок ХХ ст.) – власне Чарнецького і Петра Карманського. Причому перший посів формат дещо монографічний, а другий став ліричним візаві майже вигаданої романної героїні. Тобто, письменниця, спробувавши і «чистий», і «змішаний» варіанти портретування, спинилась перед глибиною правдиво сучасної долі особистості. І зрештою приступила до неї, суціль достовірної, але вже з добрими мірками «вписування» конкретно паспортизованих українців у контекст надчасових моральних і відтак історичних вартостей.  

Її «Повернення…» трояке, бо є: 1) розгорненим спогадом про труди і дні покутського інтелігента на селі, талановитого графіка-екслібриста, самовидця,  громадського діяча і спортовця, подвижника надиху Василя Стефаника і фундатора січового руху на Галичині Кирила Трильовського – Емануїла Храпка; 2) персоналізованим зверненням до подій кінця 80-х – початку 90-х років століття багатьма проклятого, яке, однак, вивело Україну з тіні московського совка; 3) сердечним вороттям авторки у той буремно-обнадійливий час. 

Теперішні наші дні немало героїчні, але національним гріхом було б призабувати український «вихід із єгипетського полону», забезпечений рухівською енергією мільйонів, – і далеко не тільки великоміського проживання (так було по всій стагнованій Європі). Рудименти тодішньої української довірливості до Московії стали нам на заваді, як і значно пізніше, хоч подекуди й сьогодні, – колись рішучим західноєвропейцям. Тож Рух, саме Народний рух України, цільнота, а не подальша частка-партія, зрівняв нас з іншими народами, спраглими свободи. Проорав межу неповернення до тоталітаризму. І в його гущі «з любов᾿ю та  миром» трудився «на знос» всебічно талановитий Білий ворон. Яскравий носій «енергії чистого наміру»…

Есеїстична повість Надії виявилася твором особливо авторським. Вона всюди, з усіма. У своєму, чи не найактивнішому часі. В загострено українському. То ініціює письменницькі розшуки, зустрічі, ракурси й опції, то «розчиняється» у здійнятій нею ж хвилі. Оскільки її герой – не одинак, то, довівши важливість мистецької й державотворчої миті, «стає на горло» своєму і чужому феміно, дошукується спростування спільнотного его, егрегора (ворон білий, мабуть, усе ж межи сірих і чорних…). Головне – «передати далі світло»!

Переваги такої прози, окрім суто літературно-естетичних, – ненав᾿язлива дидактика, просвітництво задля і масштабнішого, і природнішого бачення особистості, її подільчивості й жертовності.

Повістярка ніби виспівала свій, докрайньо документальний, текст. І вже на прикінцевих його акордах вдалася до вільного вірша, верлібру. А це тільки увиразнило такі непересічні його пріоритети, як часово-просторова перспектива, історично-подієва насиченість, вдумливі людинознавчі екскурси, структурно-фразова віртуозність та нетрохи іншого, що щасливо випадає майстрові/майстрині прози з насиченості творчого життя. У книжці як методі особистого творення.

«Вони задирали голови й бачили зіркасте небо»…

Читаймо!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.10.2025|18:12
Культові "Шахмати для дибілів" та Абсурд Сучасності: Розмова з Михайлом Бринихом у "Сенсі"
16.10.2025|13:13
Ласло Красногоркаї: Нобель 2025 спричинив стрімке зростання продажів та ажіотаж довкола нового роману
16.10.2025|13:11
Волелюбність, гідність, гумор: «Архетип нації» дослідив ключові риси українців
16.10.2025|10:09
«За чотирма зайцями»: «Основи» перевидають п´єси Нечуя-Левицького та Старицького в театральній серії
16.10.2025|10:01
Срібло BELMA-2025: Український підручник з хімії підкорив Європу на Франкфуртському ярмарку
13.10.2025|12:48
«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
13.10.2025|12:40
«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
13.10.2025|12:35
Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
13.10.2025|12:21
12 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
11.10.2025|13:07
Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"


Партнери