Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Насичуймо ментальний світ дітей ріднизною
Сорока на уроках: вірші для дітей / Надія Бойко; худ. Світлана Туз. – Миколаїв: Іліон, 2023. – 25 с.
Одного разу, мандруючи Болгарією, опинилась у старовинному містечку Шумен, зусібіч обрамленому лісами, парками і навіть гірською місциною. Саме там, на початку одного з парків (як на мене – лісу з непрохідними хащами) побачила серйозний напис «Лісова школа для звірят». Була там навіть справжня шкільна дошка з крейдою та світлини місцевих «учнів» (звірят і птахів), замість парт – старезні широкі пеньки. Тоді ж упіймала себе на думці: «Який цікавий сюжет для написання!».Чому я про це згадую аж тепер? Бо потрапила мені до рук віршована книжка для дітей львівської письменниці Надії Бойко. А на її обкладинці зображена сорока білобока з портфеликом, з розпростертими крильми, яка чимчикує до… лісової школи. Над нею на дереві і вивірка, і дятлик. Одним словом – рай для споглядання. Ілюстрована обкладинка, як і всі решта сторінок, настільки живописно-привабливі, що мимоволі починаєш вірити у диво і… маленієш.
«Сорока на уроках» – назва книжки за однойменним віршем. Незважаючи на усталений стереотип образу цієї скрекотливої і всюдисущої пташки в українській народній творчості (казки, фольклор), авторка у перших строфах змальовує позитивну головну персонажку із зразковою поведінкою. Єдина вада, яка залишається їй притаманна і якої вона ніяк не може позбутися, це: «Буде з неї математик – / Вміє добре віднімати: / В сойки циркуль, в грака ручку – / Віднімає все блискуче. / Додавати ще навчиться/ Білобока мудра птиця». Уже з першої сторінки маленький читач знайомиться з хлоп’ятком у якого навдивовижу рідкісне прадавнє українське ім’я – Северинко. Саме він знайомить читачів із барвами довколишнього світу, який наснажує, дарує радість життя, усмішку, добрий настрій, наповнює серце ніжністю, спокоєм і миром: жабка, білогривий коник, куцохвості козенята, комашки, барвисті метелики, веселка, навіть дощик у хлопчини неймовірно синій-синій! Саме ті неповторні миті, яких так сьогодні (війна!!!) бракує як малечі, так і дорослим. Разом із поетесою і ластівками вдаємося (уявно) до добрих справ: зводимо гніздечко для майбутніх пташенят і, ну дуже-дуже лагідно проганяємо хитроокого пустуна котика Рудька, який не проти дістатися до затишної пташиної «хатки», «та біда – високо». А яке несподіване знайомство із непосидою Лесею, яка любить стрибати по калюжах тоді, коли накрапає веселий дощик. Проте дівчинка, яка має новеньку парасольку – таки змушує налаштуватися на позитивну хвилю і хоч на якусь мить забути про всі теперішні негаразди і біди і поринути у власне безтурботне дитинство. Хіба ж ми були інакшими?
Дитяча книжка, яка несе в собі щиру ніжну любов, буде радо зустрінута найменшими читайликами, і дорослими також. Письменниця легко володіє «дитячою» мовою, тому сторінки цієї поетичної книжечки щедро «пересипані» лагідною і пестливою мовою, яка «руйнує» будь-які містки і перешкоди між дитинним і дорослим світом: парасолька, грибочок, Олежик, травичка, горішки, білочка, котик, киця, перинка, зайченя, левик, м’ячик, сонечко, янголятко, малятко тощо. Цікава мандрівка до лісу за грибами («Грибочок», «Олежик і лисички») – розширює пізнавальну інформацію про довколишню природу і світ, що нас оточує. «Горішки для білочки» – знайомство із порами року, зокрема із зимою. Це, мовою українського народного прислів’я, підказка – відповідь, чому треба «готувати сани влітку, а воза – взимку».
Сьогодні важко знайти добротну дитячу книжку – поетичну, здебільшого вони прозові, та й то, за висловлюванням Мирослава Дочинця, в основному про потерчат та інших істот із потойбічного світу. Хіба такого чтива потребує ніжна і крихка, ще не стійка дитяча психіка? Звісно, ні. Але «сильні» світу цього зацікавлені в них недарма, бо в подальшому дуже легко будуть маніпулювати свідомістю діток, які потрапляють «на гачок» до не світлих сил. Так було завжди, це вічна боротьба, яка триває й до сьогодні. На жаль, не багато сьогодні тих дитячих письменників, які обрали світлоносну стезю.
«Сорока на уроках» Надії Бойко – це ніби як продовження «сорочиної» теми, яку у свій час започаткував світлої пам’яті український письменник із Тернополя Петро Сорока. Є у нього цікавий цикл «Сорочині загадки», вірші «Небилиці», «Хитра сорока», «Чому сорока чорно-біла», «Сороча загадка». Принагідно згадую Наталю Забілу з її «Сорокою-білобокою», Лесю Українку і її ранній віршик «У сороки білобоки». Плекаймо і розвиваймо своє – рідне, читаймо своє. Насичуймо ментальний світ наших діток ріднизною, бо вони – наше майбуття у якому нам ще доведеться жити.
Коментарі
Останні події
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
