Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Re:цензії

30.07.2023|19:37|Юлія Юліна

Мандрівка лабіринтами чужих душ

Ситнік В. Він знає, коли ти помреш / Віоліна Ситнік. — Харків: Фоліо, 2023. — 284 с.

Людська психіка – незбагненна, як Всесвіт. Чи можете ви сказати, що добре знаєте своїх сусідів, колег чи просто знайомих? Буває так, що ми не знаємо навіть ту людину, яка поруч із нами в ліжку. Саме про це роман Віоліни Ситнік «Він знає, коли ти помреш».

Книжка Віоліни Ситнік увійшла до серії «Поліцейський детектив», яку видавництво «Фоліо» започаткувало в 2019 році. Я познайомилась із цією серією завдяки романам Ксенії Циганчук. Роман «Він знає, коли ти помреш» дійсно відповідає жанровому визначенню, адже головні герої – поліцейський Ігор Зацерківний і журналістка Регіна Осипенко. Персонажі розслідують убивства. Все сходиться. Але як на мене, книжку можна назвати й психологічним трилером. Адже авторка не просто описує вбивства й перебіг їхнього розслідування, але й акцентує на психічному стані вбивці: про що він думає, що відчуває, чим мотивує свої вчинки. Окремо вона розкриває внутрішній світ Ігоря та Регіни, аби читач міг зрозуміти, що зробило персонажів такими, якими вони є.

Віоліна Ситнік проробила колосальну роботу, намагаючись висвітлити таку патологію, як дисоціативний розлад ідентичності. Цій проблемі присвячено моє оповідання «Чуже обличчя», яке вийшло друком у збірці «Антисоціальна мережа» від видавництва «Дім Химер» (2020 рік). Віоліні з огляду на обсяг твору вдалося розкрити тему ширше. Отже, дисоціативний розлад ідентичності (раніше його називали роздвоєнням особистості) – це психічний розлад, який характеризується розщепленням особистості людини на дві або більше. При цьому стрижнева особистість не знає про існування інших, допоки людині про це не повідомлять. Хвороба виникає внаслідок надзвичайно сильної психічної травми, яка трапилася з людиною як у дитинстві, так і в дорослому віці. В дитинстві такою травмою може стати насилля над малюком, у дорослому ж віці – зрада або смерть близької людини. Читачеві може бути відомий фільм «Гра в хованки» з Робертом де Ніро (2005 рік). Це, як на мене, – один із найкращих фільмів на цю тему. 

У романі Віоліни Ситнік персонаж у п’ятирічному віці переживає сексуальне насильство з боку батька, внаслідок чого особистість дитини, намагаючись захиститися й пережити травму, розщепилася на кілька. Монстрами не народжуються, стверджує письменниця. Ними стають із мовчазної згоди тих, хто мав би заступитися за слабшого. Жертва в романі Віоліни Ситнік перетворюється на маніяка, і тепер інші потребують захисту від цього чудовиська, яке проголосило себе вершителем людських доль.

«Він — божество. Хай його не побачать мільйони вірян, не розкуплять ікони з його зображенням, не схиляться в поклоні. Лише обраним дістанеться така честь. Тим, чиє жалюгідне життя добігатиме кінця. Саме його ножиці переріжуть нитку їхнього існування».

У романі «Він знає, коли ти помреш» чітко простежуються:

  • проблема морального вибору,
  • проблема батьків і дітей,
  • проблема життя та смерті.

Книжка вражає абсолютним розкриттям вищеперерахованих проблем, чіткою логікою і правдоподібністю всього описаного в тексті. Окреме задоволення – це відкритий фінал. Жанр не дозволяє завершити книжку гепі-ендом, тому на читача чекатиме несподіванка.

Я старалась, аби в цій рецензії було якомога менше спойлерів, але при цьому щоби вам захотілось прочитати книжку. Вона того варта. Це захоплива мандрівка лабіринтами чужих душ, яка залишає яскравий післясмак. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.12.2024|11:01
Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
19.12.2024|07:49
Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
18.12.2024|13:16
Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
17.12.2024|19:44
Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
17.12.2024|19:09
Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
10.12.2024|18:36
День народження Видавництва Старого Лева
10.12.2024|10:44
На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
10.12.2024|10:38
Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
10.12.2024|10:35
Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
10.12.2024|10:30
У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”


Партнери