Re: цензії

16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики

Re:цензії

30.07.2023|19:37|Юлія Юліна

Мандрівка лабіринтами чужих душ

Ситнік В. Він знає, коли ти помреш / Віоліна Ситнік. — Харків: Фоліо, 2023. — 284 с.

Людська психіка – незбагненна, як Всесвіт. Чи можете ви сказати, що добре знаєте своїх сусідів, колег чи просто знайомих? Буває так, що ми не знаємо навіть ту людину, яка поруч із нами в ліжку. Саме про це роман Віоліни Ситнік «Він знає, коли ти помреш».

Книжка Віоліни Ситнік увійшла до серії «Поліцейський детектив», яку видавництво «Фоліо» започаткувало в 2019 році. Я познайомилась із цією серією завдяки романам Ксенії Циганчук. Роман «Він знає, коли ти помреш» дійсно відповідає жанровому визначенню, адже головні герої – поліцейський Ігор Зацерківний і журналістка Регіна Осипенко. Персонажі розслідують убивства. Все сходиться. Але як на мене, книжку можна назвати й психологічним трилером. Адже авторка не просто описує вбивства й перебіг їхнього розслідування, але й акцентує на психічному стані вбивці: про що він думає, що відчуває, чим мотивує свої вчинки. Окремо вона розкриває внутрішній світ Ігоря та Регіни, аби читач міг зрозуміти, що зробило персонажів такими, якими вони є.

Віоліна Ситнік проробила колосальну роботу, намагаючись висвітлити таку патологію, як дисоціативний розлад ідентичності. Цій проблемі присвячено моє оповідання «Чуже обличчя», яке вийшло друком у збірці «Антисоціальна мережа» від видавництва «Дім Химер» (2020 рік). Віоліні з огляду на обсяг твору вдалося розкрити тему ширше. Отже, дисоціативний розлад ідентичності (раніше його називали роздвоєнням особистості) – це психічний розлад, який характеризується розщепленням особистості людини на дві або більше. При цьому стрижнева особистість не знає про існування інших, допоки людині про це не повідомлять. Хвороба виникає внаслідок надзвичайно сильної психічної травми, яка трапилася з людиною як у дитинстві, так і в дорослому віці. В дитинстві такою травмою може стати насилля над малюком, у дорослому ж віці – зрада або смерть близької людини. Читачеві може бути відомий фільм «Гра в хованки» з Робертом де Ніро (2005 рік). Це, як на мене, – один із найкращих фільмів на цю тему. 

У романі Віоліни Ситнік персонаж у п’ятирічному віці переживає сексуальне насильство з боку батька, внаслідок чого особистість дитини, намагаючись захиститися й пережити травму, розщепилася на кілька. Монстрами не народжуються, стверджує письменниця. Ними стають із мовчазної згоди тих, хто мав би заступитися за слабшого. Жертва в романі Віоліни Ситнік перетворюється на маніяка, і тепер інші потребують захисту від цього чудовиська, яке проголосило себе вершителем людських доль.

«Він — божество. Хай його не побачать мільйони вірян, не розкуплять ікони з його зображенням, не схиляться в поклоні. Лише обраним дістанеться така честь. Тим, чиє жалюгідне життя добігатиме кінця. Саме його ножиці переріжуть нитку їхнього існування».

У романі «Він знає, коли ти помреш» чітко простежуються:

  • проблема морального вибору,
  • проблема батьків і дітей,
  • проблема життя та смерті.

Книжка вражає абсолютним розкриттям вищеперерахованих проблем, чіткою логікою і правдоподібністю всього описаного в тексті. Окреме задоволення – це відкритий фінал. Жанр не дозволяє завершити книжку гепі-ендом, тому на читача чекатиме несподіванка.

Я старалась, аби в цій рецензії було якомога менше спойлерів, але при цьому щоби вам захотілось прочитати книжку. Вона того варта. Це захоплива мандрівка лабіринтами чужих душ, яка залишає яскравий післясмак. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
11.09.2026|19:41
«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
11.09.2026|09:28
Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України


Партнери