Re: цензії
- 06.10.2026|Валентина Семеняк, письменницяКоли поет торкається незвіданого…
- 06.10.2026|Ірина ФотуймаМіж словом і правдою - гріх
- 03.10.2026|Василь КузанАлхімія комп’ютерних слів
- 03.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоКіт із мандариновими очима
- 02.10.2026|Ігор ЗіньчукКлючик до щастя
- 02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
Видавничі новинки
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Сміливість і кмітливість – на користь державі
Андрусяк І. Сірка на порох: історично-пригодницька повість / Іван Андрусяк. - К.: Фонтан казок, 2020. – 136 с., іл.
Здобудеш свою державу або загинеш у боротьбі за неї - оце має бути наше гасло...
Це досить важка річ – писати пригодницько-вигадані історії на тлі реальних історичних подій, адже автор повинен досконало знати не лише історичні події, що відбувалися в певний час, але й особливості культури й побуту людей того періоду, аби створити максимально достовірну атмосферу оповіді і дозволити читачеві глибоко поринути в реалії історичної епохи.
Події цієї історично-пригодницької повісті відбуваються у травні 1637 року у невеличкому українському містечку Березань поблизу Переяслава. І автору дійсно вдалось відтворити атмосферу тих часів у деталях: описуються реальні історичні події в Україні того періоду, розкриваються ремесла та спосіб життя українців, їхні тяготи, думки і хвилювання, подаються численні примітки та пояснення автора щодо зброї того часу, місцевого устрою, правил, за якими жили козаки, географічного розташування певних місцин, а також значущість окремих історичних діячів в історії України. Усе це створює відчуття, немов усе описане автором відбувалося насправді, що додає захоплення й цікавості під час читання.
Однієї травневої ночі юна дівчина на ім´я Сірка, названа так не лише через її повне ім´я (Серафима), але й через вибухово-запальний характер, стає свідком жахливої події: на копальні, де вона займається видобутком селітри, з´являються невідомі люди із двома викраденими чоловіками. Сірка встигає заховатися і, зі сховку підслуховуючи розмову викрадачів, дізнається про їхні наміри пограбувати чумаків, що везуть таємничий товар на замовлення козаків. Розмова ворогів-викрадачів із жертвами, серед яких одним виявився славетний козак Семен Байка, а другим – єврей Мошко, якому багато чого відомо про загадковий товар, поступово загострюється і навіть закінчується жахливою трагедією. І лише сміливість та кмітливість Сірки, яка разом із котом Безсмертним та собакою Журбою налякали ворогів, рятує життя Мошки, який так само із переляку втікає. Трохи оговтавшись від потрясіння через побачене, Сірка розуміє, що те, що вона почула, є надзвичайно важливим знанням, і разом із дяком Безсмертним вона намагається відшукати й урятувати Мошку, дізнатися від нього правду та перехитрити ворогів, хоча часу в дівчини обмаль. "Літні ночі короткі – але ті, кого жене страх, можуть чимало встигнути".
Сюжет досить закручений, захопливий і динамічний. Сірка – відчайдушна і блискавична у прийнятті рішень. Її веде любов до Батьківщини, щире бажання допомогти своєму народові, установити справедливість та урятувати невинних. Автор чудово прописує національну ідею – важливість збереження своєї країни, її незалежності, суверенності, значущість освіти й саморозвитку українців, хибність спроби жити чужим розумом ("...це сила звички: вірити, що десь на чужині є хтось мудріший за тебе, кому ти мусиш підкорятися"), адже український народ володіє значною фізичною силою та могутнім інтелектуальним потенціалом, а також унікальними природними багатствами, що потребують збереження. У цьому всьому – сила минулих досягнень та майбутніх перемог.
Коментарі
Останні події
- 06.10.2026|20:24Пішов із життя український письменник та архівіст Сергій Батурин
- 02.10.2026|19:56Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
- 01.10.2026|14:15До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
