
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Сміливість і кмітливість – на користь державі
Андрусяк І. Сірка на порох: історично-пригодницька повість / Іван Андрусяк. - К.: Фонтан казок, 2020. – 136 с., іл.
Здобудеш свою державу або загинеш у боротьбі за неї - оце має бути наше гасло...
Це досить важка річ – писати пригодницько-вигадані історії на тлі реальних історичних подій, адже автор повинен досконало знати не лише історичні події, що відбувалися в певний час, але й особливості культури й побуту людей того періоду, аби створити максимально достовірну атмосферу оповіді і дозволити читачеві глибоко поринути в реалії історичної епохи.
Події цієї історично-пригодницької повісті відбуваються у травні 1637 року у невеличкому українському містечку Березань поблизу Переяслава. І автору дійсно вдалось відтворити атмосферу тих часів у деталях: описуються реальні історичні події в Україні того періоду, розкриваються ремесла та спосіб життя українців, їхні тяготи, думки і хвилювання, подаються численні примітки та пояснення автора щодо зброї того часу, місцевого устрою, правил, за якими жили козаки, географічного розташування певних місцин, а також значущість окремих історичних діячів в історії України. Усе це створює відчуття, немов усе описане автором відбувалося насправді, що додає захоплення й цікавості під час читання.
Однієї травневої ночі юна дівчина на ім´я Сірка, названа так не лише через її повне ім´я (Серафима), але й через вибухово-запальний характер, стає свідком жахливої події: на копальні, де вона займається видобутком селітри, з´являються невідомі люди із двома викраденими чоловіками. Сірка встигає заховатися і, зі сховку підслуховуючи розмову викрадачів, дізнається про їхні наміри пограбувати чумаків, що везуть таємничий товар на замовлення козаків. Розмова ворогів-викрадачів із жертвами, серед яких одним виявився славетний козак Семен Байка, а другим – єврей Мошко, якому багато чого відомо про загадковий товар, поступово загострюється і навіть закінчується жахливою трагедією. І лише сміливість та кмітливість Сірки, яка разом із котом Безсмертним та собакою Журбою налякали ворогів, рятує життя Мошки, який так само із переляку втікає. Трохи оговтавшись від потрясіння через побачене, Сірка розуміє, що те, що вона почула, є надзвичайно важливим знанням, і разом із дяком Безсмертним вона намагається відшукати й урятувати Мошку, дізнатися від нього правду та перехитрити ворогів, хоча часу в дівчини обмаль. "Літні ночі короткі – але ті, кого жене страх, можуть чимало встигнути".
Сюжет досить закручений, захопливий і динамічний. Сірка – відчайдушна і блискавична у прийнятті рішень. Її веде любов до Батьківщини, щире бажання допомогти своєму народові, установити справедливість та урятувати невинних. Автор чудово прописує національну ідею – важливість збереження своєї країни, її незалежності, суверенності, значущість освіти й саморозвитку українців, хибність спроби жити чужим розумом ("...це сила звички: вірити, що десь на чужині є хтось мудріший за тебе, кому ти мусиш підкорятися"), адже український народ володіє значною фізичною силою та могутнім інтелектуальним потенціалом, а також унікальними природними багатствами, що потребують збереження. У цьому всьому – сила минулих досягнень та майбутніх перемог.
Коментарі
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus