
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Сміливість і кмітливість – на користь державі
Андрусяк І. Сірка на порох: історично-пригодницька повість / Іван Андрусяк. - К.: Фонтан казок, 2020. – 136 с., іл.
Здобудеш свою державу або загинеш у боротьбі за неї - оце має бути наше гасло...
Це досить важка річ – писати пригодницько-вигадані історії на тлі реальних історичних подій, адже автор повинен досконало знати не лише історичні події, що відбувалися в певний час, але й особливості культури й побуту людей того періоду, аби створити максимально достовірну атмосферу оповіді і дозволити читачеві глибоко поринути в реалії історичної епохи.
Події цієї історично-пригодницької повісті відбуваються у травні 1637 року у невеличкому українському містечку Березань поблизу Переяслава. І автору дійсно вдалось відтворити атмосферу тих часів у деталях: описуються реальні історичні події в Україні того періоду, розкриваються ремесла та спосіб життя українців, їхні тяготи, думки і хвилювання, подаються численні примітки та пояснення автора щодо зброї того часу, місцевого устрою, правил, за якими жили козаки, географічного розташування певних місцин, а також значущість окремих історичних діячів в історії України. Усе це створює відчуття, немов усе описане автором відбувалося насправді, що додає захоплення й цікавості під час читання.
Однієї травневої ночі юна дівчина на ім´я Сірка, названа так не лише через її повне ім´я (Серафима), але й через вибухово-запальний характер, стає свідком жахливої події: на копальні, де вона займається видобутком селітри, з´являються невідомі люди із двома викраденими чоловіками. Сірка встигає заховатися і, зі сховку підслуховуючи розмову викрадачів, дізнається про їхні наміри пограбувати чумаків, що везуть таємничий товар на замовлення козаків. Розмова ворогів-викрадачів із жертвами, серед яких одним виявився славетний козак Семен Байка, а другим – єврей Мошко, якому багато чого відомо про загадковий товар, поступово загострюється і навіть закінчується жахливою трагедією. І лише сміливість та кмітливість Сірки, яка разом із котом Безсмертним та собакою Журбою налякали ворогів, рятує життя Мошки, який так само із переляку втікає. Трохи оговтавшись від потрясіння через побачене, Сірка розуміє, що те, що вона почула, є надзвичайно важливим знанням, і разом із дяком Безсмертним вона намагається відшукати й урятувати Мошку, дізнатися від нього правду та перехитрити ворогів, хоча часу в дівчини обмаль. "Літні ночі короткі – але ті, кого жене страх, можуть чимало встигнути".
Сюжет досить закручений, захопливий і динамічний. Сірка – відчайдушна і блискавична у прийнятті рішень. Її веде любов до Батьківщини, щире бажання допомогти своєму народові, установити справедливість та урятувати невинних. Автор чудово прописує національну ідею – важливість збереження своєї країни, її незалежності, суверенності, значущість освіти й саморозвитку українців, хибність спроби жити чужим розумом ("...це сила звички: вірити, що десь на чужині є хтось мудріший за тебе, кому ти мусиш підкорятися"), адже український народ володіє значною фізичною силою та могутнім інтелектуальним потенціалом, а також унікальними природними багатствами, що потребують збереження. У цьому всьому – сила минулих досягнень та майбутніх перемог.
Коментарі
Останні події
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині