Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Сміливість і кмітливість – на користь державі
Андрусяк І. Сірка на порох: історично-пригодницька повість / Іван Андрусяк. - К.: Фонтан казок, 2020. – 136 с., іл.
Здобудеш свою державу або загинеш у боротьбі за неї - оце має бути наше гасло...
Це досить важка річ – писати пригодницько-вигадані історії на тлі реальних історичних подій, адже автор повинен досконало знати не лише історичні події, що відбувалися в певний час, але й особливості культури й побуту людей того періоду, аби створити максимально достовірну атмосферу оповіді і дозволити читачеві глибоко поринути в реалії історичної епохи.
Події цієї історично-пригодницької повісті відбуваються у травні 1637 року у невеличкому українському містечку Березань поблизу Переяслава. І автору дійсно вдалось відтворити атмосферу тих часів у деталях: описуються реальні історичні події в Україні того періоду, розкриваються ремесла та спосіб життя українців, їхні тяготи, думки і хвилювання, подаються численні примітки та пояснення автора щодо зброї того часу, місцевого устрою, правил, за якими жили козаки, географічного розташування певних місцин, а також значущість окремих історичних діячів в історії України. Усе це створює відчуття, немов усе описане автором відбувалося насправді, що додає захоплення й цікавості під час читання.
Однієї травневої ночі юна дівчина на ім´я Сірка, названа так не лише через її повне ім´я (Серафима), але й через вибухово-запальний характер, стає свідком жахливої події: на копальні, де вона займається видобутком селітри, з´являються невідомі люди із двома викраденими чоловіками. Сірка встигає заховатися і, зі сховку підслуховуючи розмову викрадачів, дізнається про їхні наміри пограбувати чумаків, що везуть таємничий товар на замовлення козаків. Розмова ворогів-викрадачів із жертвами, серед яких одним виявився славетний козак Семен Байка, а другим – єврей Мошко, якому багато чого відомо про загадковий товар, поступово загострюється і навіть закінчується жахливою трагедією. І лише сміливість та кмітливість Сірки, яка разом із котом Безсмертним та собакою Журбою налякали ворогів, рятує життя Мошки, який так само із переляку втікає. Трохи оговтавшись від потрясіння через побачене, Сірка розуміє, що те, що вона почула, є надзвичайно важливим знанням, і разом із дяком Безсмертним вона намагається відшукати й урятувати Мошку, дізнатися від нього правду та перехитрити ворогів, хоча часу в дівчини обмаль. "Літні ночі короткі – але ті, кого жене страх, можуть чимало встигнути".
Сюжет досить закручений, захопливий і динамічний. Сірка – відчайдушна і блискавична у прийнятті рішень. Її веде любов до Батьківщини, щире бажання допомогти своєму народові, установити справедливість та урятувати невинних. Автор чудово прописує національну ідею – важливість збереження своєї країни, її незалежності, суверенності, значущість освіти й саморозвитку українців, хибність спроби жити чужим розумом ("...це сила звички: вірити, що десь на чужині є хтось мудріший за тебе, кому ти мусиш підкорятися"), адже український народ володіє значною фізичною силою та могутнім інтелектуальним потенціалом, а також унікальними природними багатствами, що потребують збереження. У цьому всьому – сила минулих досягнень та майбутніх перемог.
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля