Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Поезії мовою війни
Влад Сорд. Трансгрес(і)я: Поезії. — К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2016. — 96 с., іл.
Війна України з Росією на Донбасі спричинила тематичне розширення сучасної української літератури і появу нових, досі не знаних авторів. Книжку “Трансгрес(і)я”, з якою ви матимете змогу познайомитися нижче, написав молодий захисник нашої Батьківщини, боєць 93-ї ОМБр Влад Сорд.
Судячи з дати написання декількох віршів, Влад почав писати дуже рано. І ще зовсім юним хлопець потрапив в АТО. Там він перебував із перших днів війни, пройшов усі “гарячі” точки, включно з Іловайськом. За той час, що він воював, його світогляд значною мірою змінився, вірші стали більш дорослими.
Якщо ви почитаєте твори Влада, датовані, приміром, 2007 роком, — це дитяча графоманія з дієслівними римами. Але ось його поезія, написана уже під час АТО:
Змучені і зневірені
Ті, хто творять історію.
Пальцями почорнілими
Вчаться життю зі зброєю.
Серед усіх - не зломлені
Болем, смертями, зрадами,
І почорнілі, втомлені
Сплять у степу під ГРАДами.
Від барикад скривавлених -
До Ілловайських "опадів"
Залишки йдуть незламаних,
Поки що не закопані.
Очі - глибоке озеро,
Де замість дна - поранення:
"З Фронту лиш тих привозили,
Хто воював неправильно."
І до катів усміхнених
Тягнуться руки згорені,
Що вже давно зневірені -
Та щей тепер знедолені.
Нас залишилось мізерно,
Але ми - сталь гартована,
І, наче меч, обріжемо
Шиї брехливим головам.
Стануть в колони кіборги!
Сотні очей пустих.
І не зупинять стінами
Чорних їх всіх та злих.
Друже! Коли вагаєшся -
Згадуй цих три слівця:
"Кіборги. Не. Ламаються.
Кіборг. Це я. Це я."
У поезії Влада Сорда ви не знайдете якихось сильних метафор, однак твори останніх двох років таки дуже глибокі, наповнені почуттями, зоровими й слуховими образами.
Вітрила наповнить втома,
Напориться борт на рифи.
Не верне корсар до дому,
Бо буде там сумно й тихо.
Розірвуть стихії небо,
Заповнить вода каюти.
Куди ти біжиш? Не треба.
Прийшов час навік заснути.
Не буде ні жаху з болем,
Печалі не стане місця.
Боротись на рівних з морем -
Це просто безглуздо, смішно.
І вітер поглине крики -
Забракне в легенях кисню.
Кидаючи долі виклик,
Готовий будь бути вбитим.
Забарвиться кров´ю піна,
Уламки засіють берег.
Вдивлятимуться глибини,
Мов з прапора білий череп.
Вода, наче крила ночі.
Охопить на мить туга...
Відкрий же широко очі
Торкаючись ніжно дна.
Він бавиться із римами, використовує суміжне та перехресне римування, переважно окситонні рими.
Основні теми його поезій — любов і війна.
Вона приходить до мене ніччю
І тихо-претихо шепче,
Про місце, де жити ми будем вічно,
Про місце, де неможливо вмерти.
Вона торкає мене вустами,
Розказує про безодню;
Вона показує, ким не стану
І хто я такий сьогодні.
Вона стискає мою долоню
І дотик плавить її у зброю.
Вона шепоче, що у полоні
Лиш томиться, хто не встояв.
Струнка, наче ніж для жертви,
Що топче священні трави.
Ми з нею не можем вмерти,
Ми з нею єдино праві.
Ночами не світять зорі -
Вона робить з мене звіра,
Що дико жадає волі
І в іклах чужого тіла.
Я дихаю разом з нею,
Ядухою, снігом, димом,
Тримаю плечима стелю,
Яку ми гуртом валили.
І знаю: вона не збреше!
До чорта усі вагання.
Ти та, хто цілує першим;
Я - той, який б´є останнім.
Влад пише одночасно російською й українською, до його збірки увійшли поезії обома мовами. Щоправда, ті, що українською, таки значно сильніші.
Не ходи воювати, друже!
Слухай батька, дружину, матір -
Всі вони не хотіли б дуже,
Щоб ти справжню війну побачив.
Не ходи воювати, брате!
Ти ж ні краплі цього не вмієш.
Є кому і без тебе вмирати,
Ліпше втілюй свої потаємні мрії.
Побрехеньки про злість ворожу
Хай смішать тебе, як раніше.
Тих всіх жахів і бути не може!
Тож не дивно, що людям - смішно.
Не ходи воювати: нащо?!
Будь слухняним чи може успішним,
Не брудни чисті руки нізащо -
Людям солідним з такого смішно.
Ми поляжем самі і крапка.
Переможемо задля тебе!
В цій війні лиш свобода - ставка.
Воювати. Тобі. Не. Треба.
Також поет удало підібрав епіграфи, які обрамляють його вірші. Помітно, що Влад багато читає, йому цікаві різні представники світової літератури.
Щодо недоліків книги:
- якщо вона планувалася як білінгва, то поезії українською та російською мали би бути відділені одна від одної на дві абсолютно різні половинки книги. Зручніше було б перевертати книгу догори дриґом, аніж читати поезії умереміш.
- україномовні та російськомовні поезії мають англомовні назви. Вважаю це недоцільним.
Загалом же збірка бійця АТО Влада Сорда варта того, щоби її прочитав кожен. Бо ж часом тим, хто живе у Києві, у Львові, в Одесі чи в будь-якому іншому місті здається, що війна далеко, що це не їхня битва, що вони не причетні і можуть продовжувати жити так, ніби нічого не відбувається. “Трансгрес(і)я” - це спосіб побачити світ очима воїна, захисника, відчути те, що відчуває він, усвідомити, наскільки багато роблять для нас, мешканців мирних міст, ті, хто зі зброєю в руках обороняють нашу країну від окупанта.
Ці поезії — нагадування нам про те, що бійці АТО на Сході тримають на своїх плечах мирне небо над нашими головами. Власне, саме від усвідомлення цього з´явилася ця книга: митці й видавець оцінили глибину й чуттєвість наповнених вітаїзмом віршів молодого поета-воїна і дали шанс цій збірці побачити світ. Тому не судіть суворо про поезії автора, бо ж йому є куди розвиватися. Енергетичні й живі поезії Влада Сорда з часом, імовірно, стануть іще більш експресивними і змусять читачів по-новому подивитися на такі, здавалося б, звичні речі.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології