
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Третій феномен маленької людини
Ірина Цілик. Червоні на чорному сліди. – К.: Комора, 2015.
Давно вже я не читала книгу в один присіст. Думала, що вичерпала себе як читач.
Однак, оповідання Ірини Цілик реанімували.
Прозора виразна органічна проза практично без жодного зайвого слова з цілком виправданими вкрапленнями суржика («год», «женіх», «вмєсто», «городські», «проститутка», «апрєлюшка», «піонєрлагєрь», «позволять» тощо).
Тема цих творів – життя звичайних пересічних українців, «маленьких» киян, «що мовчки двигають на собі тягар життя», як зазначається в анотації до збірки оповідань.
У класичному літературознавстві є, принаймі, два тлумачення цього терміна – маленькі/пересічні люди:
1.високодуховні «маленькі люди»: не значущі у соціумі, але з високими моральними цінностями (за Ф. Достоєвським);
2.пересічні люди з маси без високих почуттів і поривань, паралельні у побутуванні (за Ф. Кафкою).
Здається, Іра Цілик віднайшла третій феномен маленької людини: українських диваків, які живуть за стереотипами виснажливої праці і совкових стандартів, але у якийсь момент відчувають промінчик нормальних моральних поривань.
Так, Гайтавер, яка лупцює тьотю Любу, затьмарена бажанням помсти, оговтавшись, тягне її до найближчого травмпункту («Гайтавер»).
Ніна, яка після розлучення затято не комунікувала з колишнім чоловіком, пронизана жалем, миє вікно у його кімнаті, до якої не заходила протягом шести років. Схудлий занедбаний Зюбик пробуджує в ній інтуїтивне відчуття того, що не розлучатися треба було, а якось інакше вирішувати сімейні проблеми. Але вона не знала, як… («Костюм»).
Женюшка, яка ретроспективно усвідомила неординарність свого діда Валі тоді, коли через деякий час після його смерті, навідала його хату. Одвічний символ віднайденої половинки – яблуко – зринуло тут у новій інтерпретації («Помин»).
Надія Степанівна, яка, вдихнувши життя в чужу, усіма покинуту, дитину, пішла на той світ («Інший ракурс»).
Майя – образ середньостатистичної радянської жінки, яка пройшла усі стандартні рівні совкового життя, а що таке справжня еротика і не знала (як не знала багато чого іншого) («Апрєлюшка»). Тут, читаючи, несвідомо порівнювала брутально-натуралістичний стиль Степана Процюка (тема Анни й Івана за романом «Руйнування ляльки») і жіночу делікатність Іри Цілик у розгортанні типово-болючої проблеми недорозвинених українських пересічних душ на прикладі незреалізованої сексуальності Майї.
Випадає з цієї когорти героїв ліричний образ наратора з останнього оповідання «Червоні на чорному сліди». Тут ідеться про зовсім інший вимір особистості, яка на рівні чистої і щирої дитячої душі пізнає нові реалії життя (крізь нову лексику з Євромайдану, зокрема) і водночас відчуває у цьому певну закономірність і повторюваність (згадуючи фрагменти з біографії бабусі, котрій під час бомбардування Києва німцями було 3,5 рочки, як і синові ліричної героїні; а також її «плюшеве пальто», що було такого ж червоного кольору, як і куртка сина оповідачки…).
***
Така от спроба відчуття людей і алгоритму українського Всесвіту.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва