Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Re:цензії

29.01.2015|07:25|Ніна Герасименко

Із дощу та під сонце

Анна Хома. Лемберг. Під знаменами сонця. – Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 275 с.

Новий роман львівської письменниці Анни Хоми «Лемберг. Під знаменами сонця», який нещодавно побачив світ друком у «Клубі сімейного дозвілля», – певний експеримент і для самої авторки, і для її читачів. Адже досі вона успішно писала психологічну прозу, заповнюючи своїми тварами відповідну книжкову нішу. З-під пера А.Хоми вийшли детективно-психологічний роман «Репетитор», психологічний роман «Заметіль», психологічний трилер «Провина». Натомість новий «Лемберг…» - це історичний, авантюрно-пригодницький роман. Якщо раніше письменниця, передусім, вивчала тонкощі психології та розкривала таємниці людських душ, то цього разу довелося занурюватися в історичні джерела. Як зізнається сама авторка, процес дослідження настільки її захопив, що книжка творилася швидко і легко.

Та поки що А.Хома, освоюючи нові жанрові простори, від звичного для себе письма цілком не відмовилася: в «Лемберзі…» є ознаки психологічної прози. Тож тільки історичним твором його назвати не можна. Так, часово-просторове тло роману – це Галичина XIX століття. Читач разом із оповідачем потрапляє до пишних родових маєтків, спостерігає за життєвими драмами, які розігруються за їх зачиненими дверима, далі разом із героями - до Лемберга (Львова), що на той час перебував під владою Австро-Угорщини. Відразу зауважимо: письменниці вдалося втримати «ретро»-атмосферу від першої до останньої сторінок книжки. Іноді здається, що з рядків тексту віє ароматом старого аристократичного міста. Але ностальгувати над давноминулими часами не вийде - різким контрастом до вельможного світу у романі виступає прошарок «низів» суспільства: батярів, повій, жебраків. Такий прийом авторки забезпечив багатоплановість «Лемберга…».

Всупереч законам історичного жанру, який вимагає докладного змалювання тих чи інших подій, А.Хома відверто уникає цього. Відтворивши у художній формі епоху XIX століття, історичні обставини того періоду слугують не більше, аніж тлом. Побіжно згадуються революція 1848 року, повстання польського народу проти Росії.

Натомість «Лемберг…» має яскраво виражені ознаки соціально-побутового роману. І, як уже зауважувалося, психологічного, адже читач «вислуховує» головного героя – Мар’яна Добрянського, від імені якого ведеться оповідь. Він ділиться своїми думками, переживаннями, час від часу повертається до «темних підвалів свого минулого», де зародилися його психологічні травми. Розповісти хлопець справді може багато, бо рано залишився без батьків, жебракував, виконував «чорну роботу», яку давав опікун, згодом став батяром. Із читачем він абсолютно щирий. А ось перед іншими - змінює маски. Грати ролі – ще одне призначення Мар’яна в житті. Бо перше – помститися Янушу Губицькому, заможному молодому шляхтичу. Добрянський переконаний: саме родина Яна винна у смерті його батьків. А, отже, помста – це питання честі. Іноді Мар’ян говорить із внутрішнім звіром, який «оголює клики». До речі, таке порівняння А.Хома використовувала і в романі «Репетитор», де в героєві Андрієві Шелепінському «глибоко усередині засів звір з кігтями і драпав, драпав горло до болю». Однак, коли нагода помститися все ж таки випадає (не без активної участі самого Мар’яна) – Добрянський поступається своїми намірами й натомість рятує Губицького від смерті. І робитиме таке ще не раз. Тож замість брутального батяра у романі А. Хоми неочікувано з’являється образ благородного героя. «Читати» його слід між рядків: за бажання людина здатна побороти тьму в собі.

До слова, прийом прихованого змісту спостерігаємо і в назві роману. Перша частина якого вказує на місце дії – дощовий Львів. Відразу згадується жарт місцевих – «дощ у Львові йде з 1256 року» (дата першої письмової згадки про місто). Друга частина «Під знаменами сонця», власне, уособлює головну ідею твору – рано чи пізно світло все ж таки перемагає темряву.

Властиві роману й ознаки пригодницького жанру: мотиви викрадення, атмосфера загадковості, насиченість подіями. Власне, цілковито пригоди починаються з моменту приходу в будинок Яна Губицького поліціянтів. Вони заявляють, що батько Януша нібито не отримував маєтку у спадок, а здобув його незаконно у справжнього Анджея Губицького.

Спаливши родовий маєток, Януш і Мар’ян тікають до Лемберга. Саме там їм доводиться переховуватись, виживати і боротись. Неочікувано для читача у героїв проявляються нові, раніше непримітні риси характеру. Януш, інфантильний шляхтич, демонструє справжні (а не напускні) стійкість, сміливість та винахідливість. Тоді як Мар’ян – доброту, щиру підтримку, небайдужість, дає про себе знати і його вроджена шляхетність.

Очікування негаданого розвитку сюжету авторка «підігріває» слушними деталями. Наприклад, епізодом, коли літня львів’янка вважає, що Януш – це Михайло Добрянський, батько Мар’яна. Відповідь – і буде розв’язкою інтриги роману.

Загалом, твір А.Хоми насичений подіями, які сприяли б швидкій динаміці сюжету. Однак подекуди на заваді стає монотонність, викликана низкою ретроспекцій, часом задовгими монологами героїв. Щоправда саме у них авторка порушує «вічні» теми любові, відданості, самотності, «у якій ніколи не замерехтить маленький вогник». І такі роздуми надають роману певної меланхолійності.

Ще одна особливість роману, яку слід виокремити, - твір написаний від імені чоловіка. І хоча представники маскулінної аудиторії часто критикують жінок-письменниць за такий прийом, А.Хома все ж таки зважилася поглянути на світ очима сильної статі. І це вже, до речі, не вперше: адже у «Репетиторі» оповідач – також чоловік. Загалом, у «Лемберзі…» практично немає сентиментальних тонів, а також розгалуженої любовної лінії, які так властиві жіночому письму. Натомість, в мовно-стильовій манері подекуди відчувається певна грубість та іронія, вкраплення якої Хома завжди влучно додає до своїх творів і яка теж понижує «жіночність» письма. Зауважимо: нетривіальні метафори, порівняння, несподівані паралелі – яскраві риси стилю Анни Хоми. Окрім цього, авторка ще й «приперчила» твір батярським сленгом, особливо влучно виглядає в окремих діалогах.

«Лемберг. Під знаменами сонця» А.Хоми може зацікавити широке коло читачів, чого вартий лише його жанровий «мікс». Та найбільше роман полюбиться прихильникам пригод і таємниць, тим, хто вірить у благородність та вірну дружбу. І не дивуйтеся, якщо з-за хмар до вас визирне сонце, коли триматимете цю книжку в руках.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери