Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Re:цензії

27.12.2014|08:45|Марія Удуд

Чотири слова Мартиного листа віри

Валентина Вздульська.Подорож листа. Історія до свята Миколая. / Худож. Даша Ракова. — К.: Братське,2014. — 24 с.: іл.

Відродження сімейних традицій в нашій країні набуває все більшого розмаху . Написання листів до святого Миколая, на візит якого маленькі мрійники чекають як на справжнє чудо, є особливим ознаменуванням початку новорічно-різдвяних свят. Нещодавно видавництво «Братське» видало книжку «Подорож листа», яка яскраво показує віру в здійснення заповітного бажання маленької дівчинки написаного в листі до святого Миколая.

Основна тема сюжету – це віра в диво та здійснення бажання. Дівчинка Марта пише листа до святого Миколая, виказуючи своє не-матеріальне бажання. Віра присутня також у мандрах самого листа, адже за дивних обставин він потрапив до Мартиних руки наступного року. Попри те, що багато персонажів мають людську подобу (дівчинка, тато, поштар, двірник, капітан корабля, син Максим) сам лист-мандрівник позбавлений ознак статі. Та й пригоди, які супроводжували маленького вісника очікувань дівчинки, були нелегкими (губився у поштовій скриньці, застрягав між шкірками помаранчі).

Додаткові тематичні слова є окрасою видання. Зокрема, юним читачам пропонуються слова пов’язані з поштою (конверт, кинути лист, поштар, поштова скринька, адресат, марка, зворотна адреса), вокзалом (товарний вагон свиснув і рушив), порт (великий корабель загудів і поплив, відплив, капітан корабля, палуба).

Відома своїми дитячими творах Валентина Вздульська пише легко і промовисто. Зверну увагу на змістовну , добірну лексику авторки. Чимраз іншими словами обмальовуються сюжетні зміни: на ранок, осінь, наступного дня, минула зима, весна, літо, одного листопадового дня, за рік; емоційні стани листа: радів, плакав, знову радів, журився. Текстові деталі ніби водять нас лабіринтом ілюстрацій в пошуках «яскравого ґудзика», «будинку на сусідній вулиці в його рідному місті (Садова 17)».

Ілюстрації Даши Ракової прості, ніби виконані тією ж маленькою Мартою. Розчинена у воді акварель прозоро показує ніжність та просвічує справжність почувань героїні. Якщо «читати книжку» не словами, а малюнками, то цілком ймовірно ви отримаєте свій покращений та деталізований варіант оповідання. 

Мені не вистачило сюжетності та логічності викладу на перших двох розгортках. Описи скупі: « Марта написала листа. Уранці Марта кинула листа до поштової скриньки. Незабаром прийшов поштар ». Також не відразу зрозуміло скільки часу мандрував лист, бо якось несподівано авторка пише «однієї осінньої ночі…», тобто це вже осіння ніч наступного календарного року.

Книжка може бути цікава дітям від 4 до 12 років, які вірять у дива, та дорослим, які хочуть повірити в них знову. Видання настільки ненав’язливе та відсторонене від релігійного сюжету, що його можна читати незалежно від сезонності та релігійних преференцій. Окрім згадування святого Миколая, якому пишуть листа, про нього більш не йдеться.

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери