
Re: цензії
- 21.07.2025|Віктор ВербичПарадоксальна незбагненна сутність жіночого світу
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Місто без м’яса
Люко Дашвар. На запах м’яса: роман / Люко Дашвар. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2013. – 368 с. : іл.
Володарка титулу «Золотий письменник України» залишається вірною своїй темі і стилю викладу. «На запах м’яса» – це відображення непідробної дійсності, книжку Люко Дашвар можна порівняти з популярними нині фотографіями самого себе в дзеркалі. У романі ми зустрічаємо низку персонажів, які мають чітко прописані характери і діалоги, що не просто наближені до реальності, вони неначе записані з почутої вчора розмови в метро.
Чим сьогодні цікавиться молода людина і які її життєві орієнтири? Як вона може досягти вершин? Врешті-решт, якими ці вершини є? Такі запитання хвилюють батьків чиї діти здобувають освіту, але не можуть влаштуватися на роботу. Цим переймаються безпосередньо і молодики, яким протягом п’яти років викладають про те, що залишається далеким від повсякденного життя. «Навіщо мені знати історію української культури, якщо моя спеціальність «дошкільне виховання»?, – запитала студентка під час перездачі екзамену на кафедрі. «Пізнай світ, людей, традиції, історію, культуру, щоби знати, де ти є посеред них», – відповіла б Ліля, одна з героїнь рецензованої книжки. «Що ж ви розказуватимете дітям, коли їх виховуватимете? Що саме прищепите не знаючи культури?», – відповів я як викладач.
Цю книжку рекомендовано читати небайдужим до проблем сучасної молоді. І в першу чергу її має прочитати безпосередньо молодь. Читаючи перші розділи книжки, в голові створюється уявний світ, де мешкають Майя, Уляна, Петро Реп’ях і інші. Лупин хутір існує у віртуальному світі. Він чимось знайомий, та все ж залишається недосяжним. Раптово зі сторінок книжки виринає історія становлення Майки і її подружок – Лільки і Вітки. Дівчата зростають у Генічеську і мріють про багате і яскраве життя.
Дівчата одна за одною опиняються в Києві. Майя поступає до університету, хоча не розуміє чи потрібен він їй. І ось мені як викладачеві згадуються обличчя студентів першого курсу, які призвичаюються до київського ритму життя і прагнуть покорити столицю. «Київ – місто можливостей» – колись почув від студентів. Або як, мабуть, сказала б Руся, ще один з персонажів нової книжки Дашвар, «Київ – місто м’яса». Хоча я б сказав, що в Києві вже давно немає м’яса, залишився лише запах. Він і захоплює молодь, тому сюди і приїжджають сотні тисячі молодиків, щоб спробувати себе. Але більшість розчаровуються і їдуть додому. Не тому, що нездатні працювати і безталанні, а тому, що не знаходять м’яса. Чи знайде м’ясо Майя? Лише повністю прочитавши книжку можна відповісти на ці запитання, адже авторка роману тримає інтригу до останнього рядка.
Гортаючи сторінку за сторінкою віднаходиш паралелі з реальним життям. В деяких персонажах вбачаєш риси знайомих і колег, своїх сьогоднішніх і колишніх студентів. В голові вимальовується портрет сучасного студента і хочеться прийти на заняття і пообіцяти, що все буде гаразд, головне пам’ятати про мораль і чесніть. Завтра під час заняття обов’язково це скажу.
Коментарі
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року