Re: цензії

08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника

Re:цензії

24.04.2013|08:19|Маріанна Малина

Про що мовчать демони?

Сара Різ Бреннан Лексикон демона. Книга перша. Пер. з англ.— Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. — 236 с. (Переклала Наталія Дьомова, за редакцією Ганни Осадко)

Чи здогадуєтеся ви, що поряд з вами є ще один світ? Він майже невидимий для пересічної людини й тільки іноді проривається через сни, неясними темними тінями. Чаклуни бачать цей світ ясно і можуть використовувати його темних істот. Але, навіть маги дуже ризикують і не мають повної влади над демонами. 

Відблиски цього небезпечного світу, змальованого у романі «Лексикон демона»,  з дитинства переслідують головних героїв   — Ніка та Алана. 

Роман починається мирно та буденно: Нік лагодить трубу, що протекла.  Хлопець, як нормальний підліток, перекидається  їдкими словами з братом (Аланом), бо не дуже радіє з того, що треба поратися з каналізацією.

Але чому під раковиною зберігається меч?  

Власне, навіщо хлопцям холодна зброя,  робиться зрозумілим вже через сторінку. Подальші дії розгортаються стрімко, вони влітають у розбите вікно зі зграєю скаженого вороння  і женуть читача далі з шаленою швидкістю, тільки сторінки перегортай! 

Мітка демонів, гоблінський  ярмарок, магічні танці — Сара Різ Бренннан майстерно вплітає в повсякденність іншу реальність, невидимий, зворотній бік звичайного світу.  Магія, здається, зовсім поруч,  а світ демонів — на відстані витягнутої руки. 

Весь цей чаклунський антураж, постійний «екшен» та густо насіяні таємниці, роблять роман  надзвичайно цікавим та захоплюючим. 

Взаємовідносини героїв теж емоційно «чіпляють» і спонукають із завмиранням серця слідкувати за перипетіями твору. Брати Алан та Нік такі контрастно різні, але прив’язані один до одного, їх дивна холодна мати, дівчина  Мей, що збурила їх серця, приречений на смерть Джеймі — все це не може не хвилювати й додає глибини та психологізму основному конфлікту роману.  Приємно дивує, що герої виявляються значно складнішими, ніж видаються на перший погляд, бо майже у кожного з них є  прихована ціль та своя моторошна таємниця.   

У романі ми бачимо світ очами Ніка, не за роками фізично розвиненого, але на диво мовчазного та емоційно скутого. Нік  здається  звичайним підлітком, з вадами притаманними його віку. Він погано контактує з однолітками,  не розуміється на почуттях, цінить силу й вважає дію значно кориснішою за безплідні думки та непотрібні емоції. 

Нік,  наче й не націлений на копирсання в собі, бо, як сам себе характеризує — «простий». Але життя складається так, що від деяких питань до себе не сховатися.  Чи  вистачить у Ніка сміливості, щоб чесно подивитися у власні очі та усвідомити свою сутність?   Ця, й сама по собі нелегка справа, ускладнюється тим, що світ навкруги кишить ворогами, від яких він вимушений  боронити більш слабкого старшого брата та божевільну матір. Та ще й суцільні сімейні секрети,  про які він і гадки немає.   

Мушу сказати, що книга закінчується не очікувано,  на високій емоційній ноті. Й ця обставина викликає нестримну жагу скоріше взяти до рук  продовження. 

Загалом, роман читається легко — він  написаний простою мовою, не позбавленою гумору та цікавих порівнянь. 

«Лексикон демона» можна без засторог рекомендувати до читання підлітковій аудиторії, бо попри наявний зовнішній «демонізм», в ньому досить чітко розставлені  правильні моральні акценти. 

До того ж, незважаючи на легкість оповіді, у романі піднімаються досить філософські питання, над якими, свого часу, було зламано багатенько списів у палких дискусіях. Але однозначної відповіді так і не знайдено. 

Чи є фатальним походження? Чи можливо за рахунок виховання побороти  природну схильність до зла?  Чи можливо змінити особистість силою любові та відданості?  

А може, добро чи зло — це вічний вибір кожного?

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери