
Re: цензії
- 14.02.2019|Віктор ПалинськийЧи фрагментарні світ і життя?.. Чи?.. Інакші?..
- 13.02.2019|Жанна КуяваПривиди є: про суміжність літературних світів Роксолани Сьоми
- 11.02.2019|Богдан Дячишин, ЛьвівРозмисли про «Скельця розмальовані» (рефлексії)
- 10.02.2019|Тетяна НичЯкщо в наших силах зарадити, треба спробувати...
- 08.02.2019|Олег ПоляковЛегкого поетичного хмелю вам у голову!
- 08.02.2019|Ганна Клименко-СиньоокКоли бій програно, або Навіть у замкнутому просторі можна знайти щілину
- 01.02.2019|Ганна Клименко-СиньоокУсе, що в мене є, – щаслива випадковість, або Cпогади можуть зберігатися не лише в пам’яті
- 30.01.2019|Марина ШтолькоВиправдання присутності на землі людини у вирощуванні душі…
- 29.01.2019|Ігор ЗіньчукДивовижна мандрівка світом української міфології
- 28.01.2019|Олена РижкоСергій Гридін. Дорослі зненацька
Видавничі новинки
- «Золота карета. Буковинські казки в записах Михайла Івасюка»Книги | Буквоїд
- Випробування мирним життямПроза | Буквоїд
- Дмитро Чередниченко. «Доторки»Поезія | Буквоїд
- «Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень»Історія/Культура | Буквоїд
- Дмитро Малаков. «ВЕСЛА і КОЛЕСА киян Подборських»Книги | Буквоїд
- Ієн Флемінг. Казино «Руаяль»Книги | Буквоїд
- Євген Нахлік. «Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах»Книги | Буквоїд
- Артем Чапай. The UkraineКниги | Буквоїд
- Алла Рогашко, "Сни з колодязя"Книги | Буквоїд
- «Диктатор» – дитяча книжка, в якій панують гумор, ніжність та анархіяДитяча книга | Буквоїд
Re:цензії
Інтерв’ю з Європою Станіслава Бондаренка
Нічна розмова з Європою, або таємниці наших літер. Поема-кліп/ Станіслав Бондаренко. – К.: Український пріоритет, 2012. – 80 с.
Поема Станіслава Бондаренка складається із 22 різновеликих текстів, які й формують композиційну архітектоніку книги. Кожен із віршів - окремий цілісний твір, який має власну сюжетну лінію. Книга побудована за мозаїчним типом, що передбачає читання текстів у будь-якому порядку без втрати змістового наповнення. Відтак всі тексти збірки об´єднані спільним лейт-мотивом України європейської.
Знаходимо цікаві інтертекстуальні начала у тексті «Запрошення в свідки». У С.Бондаренка поміж рядків відчитуємо зв´язок з епохою Ренесансу, зокрема із твором яскравого її представника у французькій літературі Франсуа Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». В обох текстах засуджується єресь, зокрема, С.Бондаренко апелює так: «Душа шукає не європаперть,/ не євроєресі - європам´ять!..». Біль за «чисту дошку» свідомості висловлювала й Ліна Василівна у своєму романі «Записки українського самашедшего»: «У кожному разі пам´яті про борців за Незалежність там нема. І тут нема. Ніде немає пам´яті про борців. Ларки з пивом функціонують, а пам´ять ні». Станіслав Бондаренко лінкує до статей Миколи Бердяєва про «сутінки Європи», власного роману з паліндромною назвою «От я вся - я свято». Апелює до імен визначних філософів: Кафки, Сартра й Камю. Порівнює велич пророцтва Шевченкового із Мойсеєвим: «Бог явив себе і слов´янам дав Заповіт,/ як раніш Мойсею». «Ріднею поетичною» називає Гарсіа Лорку та Євгена Плужника, Райнера Марію Рільке та невизнаного Нобелівського лауреата Василя Стуса. Насамкінець апелює до пам´яток історії, вказуючи на явну перевагу України-Руси: «король твій Генріх/ так до смерті й був неписьменним,/ хоча наша Анна, йому дружиною ставши,/ привезла як посаг із Києва стару Біблію...».
Цікавим та багатим є поетичний синтаксис поеми. Автор застосовує гру слів: «Так, «Є»! «O, yes» », елементи летричної поезії: «...континенти/ всі починаються з літери «А»,/ лиш старенька Європа...починається з «Є» »... Ліричний герой просить: «Улови хоч нашої «Л» семантику». Використовує складову анафору: «Європо Єв», «Європо євнухів». С.Бондаренко показує багатство українського наголосу з допомогою омографів: «Бачиш: «ОБРАЗИ» -те, що творить художник,/... «ОБРАЗИ» - це лики святих або їм тотожних,/ а все інше 300 літ останніх у нас - «ОБРАЗИ» »...
Поему С.Бондаренка відносимо до історіософських. Відгомін Кліо з часів України-Руси у «Заповіті Княгині Ольги». Замовлені Сталіним матеріали про веселе радянське життя в устах нобелівських лауреатів Андре Жида й Роллана Ромена, які замовчували факти Голодомору, у «So-so від Coco». Компаративне бачення відходу в інші світи принцеси Діани та мами Терези. Все це й зумовило розглянути книгу Станіслава Бондаренка як глибоко філософську історичну пам´ятку слов´ян з погляду попереднього і наступного мистецьких контекстів.
Коментарі
Останні події
- 17.02.2019|11:3017 лютого видбудеться вечір пам´яті "Ціна життя Небесної Сотні"
- 16.02.2019|19:01Письменник Тарас Ващук подарував українській школі в ОАЕ партію видань «Книга-мандрівка. Україна».
- 16.02.2019|16:46Вийшла книга "Веремій В´ячеслав. Правда життя журналіста" про загиблого героя на Євромайдані
- 16.02.2019|14:22Директор Інституту книги розповіла, які напрями фінансуватимуть у 2019-му
- 16.02.2019|12:09«Кімната Джованні» Болдвіна - книга місяця за версією “The Guardian”
- 16.02.2019|09:50Львівські митники передали науковій бібліотеці України вилучені раритетні видання
- 15.02.2019|14:25У Чернівцях гімназисти подарували книжки онкохворим діткам
- 15.02.2019|12:39Роман «Ім’я троянди» Умберто Еко перетворили на телесеріал
- 15.02.2019|10:03У Лондоні Книжковий Арсенал номінували як найкращий літературний фестиваль року
- 14.02.2019|20:45Леонід Яковишин – лауреат премії імені Миколи Гоголя