Багато хто знає Ганну Осадко як автора елітних поетичних збірок, та поміж-тим  вона є відомою для багатьох маленьких читачів поетесою дитячих видань. З-під її пера в Україні вийшло майже 20 книг для найменшої аудиторії. Це і вірші, і загадки, і розмальовки.

Сьогодні Тернопільське видавництво «Богдан» презентує широкому загалу збірку вишуканих поезій для дітей «Котячі мрії». Це чарівлива книжечка, що почасти присвячена темі котів. Адже у ній можна знайти і віршик про котика, що зимового дня мріє про мишку і сонце («Котячі мрії»), і про кицю, що босою гуляє по білому сніжку, бо «валянок немає» («Няв»), і про замурзаного кота, якого дітлахи принесли в дім і «одомашнили», помивши щічки і лапки («Замазура»). Але, крім віршиків про котів, у книжці значне місце відведено й поезіям про інших домашніх улюбленців. Так, кожен читач побачить історію про тремтливе кохання баранця до ромашки («Нещаслива любов») і про зайчикове горе, що отруївся мухомором («Мухоморове горе»), і про кишенькового маленького песика, що «плаче і зітхає», бо буди не має («Кишеньковий песик»), і про великого пса, у котрого «попухли вуха» від дзижчання мухи-цокотухи та дриля діда Василя («Муха-цокотуха»), і про колискову мишки-тата маленким мишенятам («Колискова для мишенят»), що вірогідно снять тітку-кицю (хоча це не достеменно, бо їм цілком може приснитися й шматочок смачненького сальця).

Попри звичайну дитячу ліричність віршики у книжці Ганни Осадко пересипані разючими іскрами гумору чи, радше сказати, іронічності. Особливо яскраво це просліджується  у поезії «Особиста корова», в якій розповідається про сон кота, що «наснив собі корову», уявляєте (!) – «о-с-о-б-и-с-т-у», молочну, теплу і барвисту (J) ! І цю от особисту барвисту корову він кожен раз може власноруч подоїти  – для кота це суще щастя (!). Хоча діти сумніваються в цьому. Адже, на їхню думку, котик аж ніяк не зможе її подоїти.

Ось такий іронічно-добродушний підхід авторки до теми свідчить про те, що вона з повагою ставиться до малих читачів, бо веде з ними розмову на рівних, має їх за дорослих слухачів.

Про діалог із читачем як із рівним свідчить і те, що Ганна Осадко у своїх поезіях для малих читачів часто використовує інтертекстуальні цитати! Наприклад, згадки про Айболитя у вірші «Мухоморове горе», Муху-цокотуху у однойменній поезії. Крім того, у книзі можна помітити яскраве перегукування з мотивами народних колисанок. Як-то, у вірші «Місяць-вівчар», в якому місяць «ходить поміж хмар» та збирає зорі в череду. Це явне посилання поетеси до народних пісень, у яких місяченько часто порівнюється з вівчарем, а зорі – з чередою. Проте Ганна Осадко достатньо високоінтелектуальна авторка,  вона не може просто так дійти до примітивного перегукування навіть і з фольклорними мотивами: в останніх двох рядках «Місяця-вівчара» поетеса немов знімає шаблонну «народну» ліричність попередніх рядків, перетворюючи зірок на веселкуватих дівчаток-сміхотух, що підсміюються над місяцем-чередниченком, прийнявши, одначе, його гру. «Мууууу», – сміючись, підгукують зірки місяцеві й «підморгують  йому». Ось такий весело-ліричний підхід робить книжку «Котячі мрії» цікавою не тільки для дітей, а й для дорослих.

Крім зазаначених поетичних приваб, книга оформлена надзвичайно яскраво та різнобарвно. Проілюструвала її талановита художниця Світлана Бялас. Малюнки цілком відтворюють внутрішній дух віршів, поміщених у виданні. Картинки такі ж лірично-іронічні, добрі, теплі. І що цікаво, зображення інколи йдуть в унісон з текстом, а іноді – ледь дисонують з ним, підкреслюючи витончену глузливість написаного. Як-то, у ілюстрації до віршика «Колискова для мишенят» досить виразно прочитується деталь заводної іграшкової киці, що валяється на підлозі біля ліжечок малих мишеняток, чи відображення у мильних бульбашках відмитого замазури-кота в малюнку до поезії «Замазура».

Взагалі, цікавих, влучних і дотепних деталей в ілюстраціях художниці можна налічити досить багато. Це і корови з крилами у новорічних сновидіннях котика («Особиста корова»), і місяць із сопілкою, котрий збирає зорі у череду («Місяць-вівчар»), і кумедні снігурі у вушанках і шарфиках («Няв») тощо. Сказане про «Котячі мрії», свідчить про те, що і авторка збірки, і її художниця підійшли до створення книги надзвичайно серйозно та ґрунтовно, не оминаючи при цьому й влучних дотепів (що, як відомо, також вартує великої роботи думки). Вони застосували всі свої здібності, вміння і, головне, талант, щоби принести у дитячий світ струмочок любові, щирості, духовності.