Писати рецензії на збірки літературної критики завжди непросто. Виходить так, що доводиться аналізувати книгу, присвячену дослідженню інших книг. У цьому випадку ти ніби стаєш вищим чи, швидше, більш відстороненим від автора збірки і заразом його «піддослідних». Та і з´являються подібні видання не так часто. З найсвіжіших можна пригадати дебютну збірку молодого критика з Києва Яра Левчука «Гірка амброзія» (справжнє ім´я - Ярослав Карпець). Книга була опублікована у видавництві Сергія Пантюка і презентована у листопаді цього року на книжковому ярмарку «Медвін».

У «Гіркій амброзії» вміщено рецензії, написані протягом двох останніх років. Вони були опубліковані в різних Інтернет-виданнях та «паперовій» періодиці. Об´єктом дослідження Яра Левчука стали твори Тараса Прохаська, Євгенії Кононенко, Богдани Матіяш, Олександра Гавроша, Олега Коцарева, Павла Коробчука, Вано Крюгера, Наталі Пасічник та ін. Сміливим кроком є спроба молодого критика проаналізувати твір американського письменника Девіда Джерома Селінджера «Ловець у житі», який нещодавно був надрукований у видавництві «Фоліо». Щоправда, хотілося би прочитати тут більше авторських коментарів, а не цитат з усім відомого роману.

Суперечливі думки викликає і передмова до «Гіркої амброзії» під назвою «Підстави критики», розміром у цілих...десять (!) сторінок. Її автором є український письменник і літературознавець Олег Соловей. Останній охоче ділиться з читачами своїми зауваженнями щодо похибок молодого критика у «царині, в яку він наразі увійшов». Зрештою, з багатьма з них важко не погодитись. Хоча, мабуть, для молодого автора немає нічого кращого за негативну рекламу, яка, як відомо, також реклама. Інша справа, чи прислухається Яр Левчук до побажань редактора своєї дебютної книги...