Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Re:цензії

09.06.2011|07:32|Сашко Бугаєнко

Модель для збірки



Томахів М. – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2011. – 68 с. – (серія «Покоління 87»)

Дебютна збірка поезій учасниці літстудії «87», тернополянки Марти Томахів – це наче щоденник переживань, якісь нотатки та спостереження, записані в віршованій формі. Про це свідчить все, навіть обкладинка. Спочатку складається враження, що книжка без назви, але, ознайомившись із текстами, усвідомлюєш, що вона є – Марта Томахів, адже уся книжка наскрізь просякнута образом самої авторки. Усі, хто знайомі з Мартою, одноголосно кажуть, що ця книжка – це і є сама Марта Томахів.

Під час читання перед очима постає образ юної дівчини, легкої, світлої та чистої. Проте ніжність у віршах врівноважена штукарством. Напевно, саме для того, аби розбавити дівочість збірки тут є і зорова поезія.

Що ж до самих  текстів, то вони доволі різноманітні. Римовані вірші, на жаль, подекуди надто натягнуті, адже в погоні за римою авторка втрачає ту легкість і цілісність тексту. Інколи складається враження, ніби рима «висмоктана з пальця», саме для римування виникають русизми. А от верліброві тексти тішать багатством тропів та чіткістю образів. Хоча образністю наповнена уся книжка.

На перший погляд у книжці не природно інтегровані деякі тексти, у яких авторка експериментує з мовою, та коли дочитуєш збірку, розумієш, що одним кольором картини не напишеш. За допомогою штукарства розбавлено ліричність і дівочість збірки. Проте не усі ті тексти, які є на  палітрі, можна назвати віршем, навіть в контексті сучасного мистецтва (йдеться про вірш на ст. 14), це радше перемальовування.

Великої похвали заслуговує дизайн і верстка збірки. Стронговському вдалось якнайкраще передати авторське "я". Усе, від обкладинки до гарнітури показує внутрішній світ віршів, те, про що у них йдеться. Уся збірка світла і чиста. Кожен, хто хоче почитати щось хороше, легке, та світле, повинен обов’язково взяти цю книгу.



Додаткові матеріали

31.01.2011|08:07|Новинки
Марта Томахів
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери