Re: цензії

Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета
09.11.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Про «Щоденник Пилата»
05.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, мов цвяхи, вийняті з долонь
Пароль до вирію
30.10.2024|Михайло Жайворон
Воскресіння у слові
30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
«Хотіла б я піснею стати...»

Re:цензії

08.02.2010|07:14|Євген Баран

«Той, що вміє бути самотнім...»

Степан Процюк. Аналіз крові. – К.: Грані-Т, 2010. – 144 с. (Серія «De profundis»)

2010 рік починається у нас химерно: вже не кажу за політичні обриси і перспективи, які грозять випхати українство на безлюдний острів. Ось тільки проблєма, – того острова катма найти. В літературі все йде своєю чергою, і думаю, попри всі негаразди суспільно-політичного характеру, йде все краще і краще. І думаю, має рацію Юрій Андрухович у передноворічному інтерв’ю журналові «Главред», стверджуючи, що 2010 рік буде кращим за попередні...

Цьому свідченням і нова книга есеїстики Степана Процюка. Він не звертає уваги на всі балачки навколо його імені і творів, і мов той ратай, кладе скибу за скибою, не чекаючи прогнозів, а сподіваючись на добрий урожай.

«Аналіз крові», так колись називався вірш, в однойменному поетичниму циклі  Процюкової збірки «Апологетика на світанку» (1995). Це повернення до себе колишнього ще раз переконує мене в тому, що світоглядно і творчо Процюк сформований вже в середині 90-х. Інша справа, що роки додали не так новизни естетичної , як житейської мудрости і розважливости. Зрештою, вони згармоніювали внутрішній світ Степана Процюка, виховавши у ньому письменника. Саме так, Процюк виховав себе сам як літератор. Можна сперечатися або не звертати уваги на його світи, але вони, ці світи, існують, і в них живе Степан Процюк. Це не вигадані світи, позахмарні величини. Це терпкі, щоденні роздуми, з яких Процюк виходить не так сильнішим, як врівноваженішим. А можливо, його врівноваженість і є його силою.

Процюк не боїться говорити про свої комплекси. Але не багатьом вдається із своїх комплексів створити літературу. А створивши, він вже переміг, бо є тим письменником, який давно вже не старається нікому сподобатися, але як чиста і наївна дитина (образ Білого Хлопчика не випадковий у естетиці Процюка), прагне допомогти змінитися іншим, оскільки сам зазнав благотворних змін через і завдяки літературі.

Процюк у своїх есеях говорить про Людину в контексті вічної боротьби за неї і в ній. Цим він завжди привертатиме увагу, навіть якщо нам чужа його стилістика. Він ставить ті ж самі запитання, що в російській літературі ставив Достоєвський, в італійській Моравіа. Процюк є письменником-моралістом, але не декларативним, а світоглядним і естетичним. Процюк не пише творів у чистому вигляді, він переосмислює ті суспільно-естетичні ідеї, які роблять світ кращим, аніж він є.

Просто треба звернути увагу на сюжети прозових творів Процюка, аби зрозуміти, що він прагне сказати. Там немає літературного і психічного збоченьства , в яке, на жаль, вироджується проза Олеся Ульяненка, там немає статево-ґенітальних копирсань, чим зловживає сучасна літературна молодіж, там відсутнє стилістичне самолюбування, – там є велике бажання згармоніювати світ національний, естетичний, витворивши універсальний ключ битія.

Есеїстика – ця «монтенівська» пастка для лінивців і дурнів, у Процюка набуває форми самотнього трибуна, який виступає не на мітингах, а насаперед не допускає навіть права розчаруватися самому. Інколи мені шкода, що Процюкові бракує твердости переконань його покійного батька (той за десять днів до смерти просив посадити його в машину і повезти в село для аґітації за український вибір: 20 людей я заґітую, – твердив старий Василь Процюк). У той же час я розумію, що форма переконання Степана Процюка і твердість його переконань дещо інша: вона розрахована не на межові ситуації вибору, а на постійне працювання над собою.

«Аналіз крові» Степана Процюка, попри його «літературний психоаналіз» і засилля літературних доль, алюзій, ретроспектив, порівнянь, – є книгою-провідником у внутрішньому бажанні Людини до очищення і оновлення. Все одно це книга світла, навіть якщо наш «аналіз крови» викликає застереження...



Додаткові матеріали

Процюк Степан
Степан Процюк: «Власний досвід неврозу»
Процюк і порожнеча
23.07.2009|07:44|Re:цензії
Степан Процюк: «Читайте все, що хочете читати після перших десяти сторінок»
03.02.2009|13:02|Новинки
«Тотем» Степана Процюка азербайджанською
25.01.2010|08:54|Новинки
Cтепан Процюк. «Аналіз крові»
03.10.2009|23:01|Події
Сергій Грабар і Степан Процюк презентували у Черкасах свої нові книжки
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року
30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024


Партнери