
Re: цензії
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Український хорор: жахи і не тільки...
Подружжя київських письменників Наталки та Олександра Шевченків – одні з небагатьох в сучасній українській літературі, хто наполегливо розвиває жанр жахів, його багаті класичні традиції, і практично єдині, кому це добре вдається.
Друком вийшла їхня третя спільна робота «Оксамитовий перевертень», яка, безперечно, повторює успіх їхніх двох попередніх робіт: дебютного твору «Бранці мороку»—класичної історії з привидами, проте з вітчизняним колоритом, та роману «Кривава осінь у місті Лева», що є даниною кіножанру «джіалло» та його пращурам, кримінальним романам 30-х років ХХ сторіччя у м’яких обкладинках.
Як завжди, роман Шевченків – це досить майстерне поєднання кількох жанрів: детективу, жахів, мелодрами та описів буденного життя простого люду. Серед перших вражень домінує подив – як вправно авторам вдається закрутити такий гострий і цікавий сюжет. Украй важко відірватися від книги, допоки не дочитаєш останню сторінку.
Роман складається з кількох сюжетних ліній, які насамкінець об’єднуються в захоплюючу розв’язку. Головною героїнею твору виступає спадкоємна відьма Тамара Сотник, яка заробляє собі на хліб тим, що допомагає нужденним у вирішенні їх проблем. Та її більш-менш спокійне життя закінчується, коли зникає найкраща Томина подруга. Починаючи власне розслідування, пані Сотник і гадки не має, з ким насправді їй доведеться боротися. Криваві вбивство, вибухові погоні на автомобілях, вербування у секту, жорстокі бійки, які змушують здригатися навіть найспокійнішу людину, і, звісно ж, класичний для Шевченків гумор (часом – іронія, а подекуди – злий дядько сарказм) – під усіма цими ознаками «легкого» жанру (беру слово «легкий» в лапки, бо насправді писати якісну жанрову літературу куди складніше, аніж безсюжетні твори а-ля «потік підсвідомості») ховаються філософські питання вибору, помсти, ціни за неї, і, нарешті, розплати – по суті, розплати за чужі гріхи, що несподівано стають своїми…
А якщо Ви любитель гостросюжетного детективу або хорору, то просто мусите взяти з полиці «Оксамитового перевертня». Уся ця книга просякнута цікавими загадками, які змушують замислитися над тим, що ж буде далі, а також майже кожна сторінка оповита диханням жаху, який підвищує рівень адреналіну і змушує наші серця битися швидше! Додамо до цього чудову мову, жваву та легку, але не спрощену, і колоритних героїв –і в сумі отримаємо те, що в усьому світі називається «белетристикою», і користується чималою, цілком заслуженою популярністю.
Хочеться вірити, що цей роман Шевченків – ще одна сходинка на їхньому літературному шляху, ще одна, але далеко не остання. Цей літературний тандем надзвичайно талановитий, і сподіваюся, що вони не зрадять хорору – жанру, який на Україні має досить багато прихильників, але мало творців; жанру, котрий, будучи, по суті, нічим іншим, як страшними казками для дорослих, змушує пригадати дитинство, і, поглянувши у вічі жахам уявним, перебороти справжні. Тому побажаємо подружжю Шевченків творчого натхнення і частішого спілкування з музами! А нам, читачам – їхніх нових творів.
Наталка та Олександр Шевченки. Оксамитовий перевертень. – Х.: Фоліо, 2008, – 249 с.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко
- 24.05.2025|13:15«Україна. Свобода. Європа»: Старий Лев презентує книгу журналіста Ростислава Хотина
- 23.05.2025|09:25Meridian Czernowitz видає третю поетичну збірку Шевченківської лауреатки Ярини Чорногуз — «Нічийний шафран»
- 20.05.2025|11:40Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року