Re: цензії
- 05.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, мов цвяхи, вийняті з долонь
- 05.11.2024|Ігор ПавлюкПароль до вирію
- 30.10.2024|Михайло ЖайворонВоскресіння у слові
- 30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови«Хотіла б я піснею стати...»
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Український хорор: жахи і не тільки...
Подружжя київських письменників Наталки та Олександра Шевченків – одні з небагатьох в сучасній українській літературі, хто наполегливо розвиває жанр жахів, його багаті класичні традиції, і практично єдині, кому це добре вдається.
Друком вийшла їхня третя спільна робота «Оксамитовий перевертень», яка, безперечно, повторює успіх їхніх двох попередніх робіт: дебютного твору «Бранці мороку»—класичної історії з привидами, проте з вітчизняним колоритом, та роману «Кривава осінь у місті Лева», що є даниною кіножанру «джіалло» та його пращурам, кримінальним романам 30-х років ХХ сторіччя у м’яких обкладинках.
Як завжди, роман Шевченків – це досить майстерне поєднання кількох жанрів: детективу, жахів, мелодрами та описів буденного життя простого люду. Серед перших вражень домінує подив – як вправно авторам вдається закрутити такий гострий і цікавий сюжет. Украй важко відірватися від книги, допоки не дочитаєш останню сторінку.
Роман складається з кількох сюжетних ліній, які насамкінець об’єднуються в захоплюючу розв’язку. Головною героїнею твору виступає спадкоємна відьма Тамара Сотник, яка заробляє собі на хліб тим, що допомагає нужденним у вирішенні їх проблем. Та її більш-менш спокійне життя закінчується, коли зникає найкраща Томина подруга. Починаючи власне розслідування, пані Сотник і гадки не має, з ким насправді їй доведеться боротися. Криваві вбивство, вибухові погоні на автомобілях, вербування у секту, жорстокі бійки, які змушують здригатися навіть найспокійнішу людину, і, звісно ж, класичний для Шевченків гумор (часом – іронія, а подекуди – злий дядько сарказм) – під усіма цими ознаками «легкого» жанру (беру слово «легкий» в лапки, бо насправді писати якісну жанрову літературу куди складніше, аніж безсюжетні твори а-ля «потік підсвідомості») ховаються філософські питання вибору, помсти, ціни за неї, і, нарешті, розплати – по суті, розплати за чужі гріхи, що несподівано стають своїми…
А якщо Ви любитель гостросюжетного детективу або хорору, то просто мусите взяти з полиці «Оксамитового перевертня». Уся ця книга просякнута цікавими загадками, які змушують замислитися над тим, що ж буде далі, а також майже кожна сторінка оповита диханням жаху, який підвищує рівень адреналіну і змушує наші серця битися швидше! Додамо до цього чудову мову, жваву та легку, але не спрощену, і колоритних героїв –і в сумі отримаємо те, що в усьому світі називається «белетристикою», і користується чималою, цілком заслуженою популярністю.
Хочеться вірити, що цей роман Шевченків – ще одна сходинка на їхньому літературному шляху, ще одна, але далеко не остання. Цей літературний тандем надзвичайно талановитий, і сподіваюся, що вони не зрадять хорору – жанру, який на Україні має досить багато прихильників, але мало творців; жанру, котрий, будучи, по суті, нічим іншим, як страшними казками для дорослих, змушує пригадати дитинство, і, поглянувши у вічі жахам уявним, перебороти справжні. Тому побажаємо подружжю Шевченків творчого натхнення і частішого спілкування з музами! А нам, читачам – їхніх нових творів.
Наталка та Олександр Шевченки. Оксамитовий перевертень. – Х.: Фоліо, 2008, – 249 с.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 30.10.2024|14:38У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
- 30.10.2024|13:4410 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”