
Re: цензії
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Історійка про мандри по-бідняцькому
Артем Чапай. «Авантюра», видавництво Sky Country, 2008. - 240 с.
- …куди добираєтеся?
- до Нью-Йорка.
- що, до Нью-Йорка – дизелями?
А чому б і ні? Як і згадує далі автор, а що ж робити нам із третього світу, ще й третього з маленької літери. Хочете прочитати про практичні реалії мандрів по-бідняцьки? – думаю, вам якраз сюди.
Ну що ж, головний герой, автор книги, вирішує закинути навчання і податися собі на ще один континент, так сказати – побачити світ. І світ із його повної середини, якщо така, звісно, є, а не із чистих вікон закордонних автобусів.
Тобто залізти у саму дупу тих далеких країн, про яку рідко згадують у книжках (якщо взагалі згадують) і яку прикривають усім можливим. Головне ж – прикрити. Як то кажуть, скільки людей – стільки думок, так і в цьому випадку скільки країн – стільки пригод.
Артем Чапай подорожує зі своїми друзями з країни в країну, десь затримуються довше, десь менше, „тринькають” усі гроші, потім їх заробляють, заправляють свого „вірного коня” олією, яка нікому виявляється непотрібна, але яка справді є екологічно чистою для навколишнього середовища.
У книжці ви не можете не помітити особистого ставлення автора до так званої „системи”. І, хочу сказати, ставлення досить свідомого та реального. У США Артем потрапляє на загальнонаціональний страйк трудових мігрантів, одним з гасел яких є „жодна людина не є нелегальною” – „no one is illegal”.
Дехто таких акцій просто не помічає, але не головний герой цієї книги. Подорожувати стопом, ночувати у незнайомих, чи майже незнайомих людей, завдячувати водіям за те, що підвезли вас енну кількість кілометрів (серед тих водіїв навіть міністри внутрішніх справ знаходяться, просто міністри не наших країн, а тих – інших) – ось це називається вільно пересуватися, чи то – подорожувати по-бідняцьки. Розкривати для себе правду імпорту продуктів з інших держав до нас в Європу. Як згадує Чапай про каву, робітники отримують мізерні гроші за мішок кави, а ми за маленьку баночку платимо, у порівнянні, дуже багато. Артем має пояс з написом DIY і певна, що надає цьому дуже велике значення.
«…мені так подобається опускатися до стану бомжа, - радо казав Сімон.- ги, бачу тобі теж. Здається, ти ще більше опустився.
- І радий тому.»
Якось почула фразу, що відсутність грошей – це наш скарб. Я її трохи переформулюю під цю рецензію – відсутність надмірних грошей, що не потрібні на їжу та проїзд – оце наш скарб.
Перейдемо до іншого підзаголовку книжки – «еротико-політичний документальний калейдоскоп». Про політичний вже трохи згадувала. Щодо еротики, то ще можна додати: скільки країн – стільки жінок. Тільки не сприймайте це надто різко. Нові ж країни – це якісь нові почуття. І чим погано вчити іспанську частково в ліжку?
Як зауважила не тільки я, наприкінці книжки є просто неймовірні слова: «…і я зрозумів, що зовсім не треба, щоб кіт був «мій», щоб диск, книга, ковдра чи кімната були мої, щоб кайфувати. А головне, не потрібно намагатися продовжити цей стан. Момент не треба ловити, ним треба насолодитись і відпустити». Думаю, автор хотів, щоб це цитували. Потрібно лише насолодитися і відпустити, як і кожну книжку врешті-решт. Що я і роблю.
- вимагаю премію академіка Павлова!
- валимо?
- валимо.
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року» Української служби Бі-Бі-Сі. Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
Коментарі
Останні події
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям