Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Re:цензії

Кольоровинки від Скиби

Якось Роман Скиба сказав: «Дитинством я захворів ще будучи дитиною». Мабуть тому, книги для найменших у його творчому доробку не є випадковими. «Зайчик і дощик» («Ранок», 2006), «Кожному по скибці» («Апріорі», 2007), а тепер ось і «Кольоровинки», що нещодавно вийшли друком у видавництві «Грані-Т».

З назви навіть малюкам легко зрозуміти про що йдеться у книжці, а ще легше відкрити її на будь-якій сторінці і спробувати відгадати який саме колір зашифровано у черговому віршику. От наприклад, «Скатертину всю залило фіолетове чорнило...», чи «Із оранжевих цеглинок побудовано будинок...». Так навіть навчатися веселіше, адже на допомогу завжди можна покликати джинсового слона чи фіалок. От вони мусять знати усе, адже недарма ходять до ромашкової школи, де вивчають фіолетовість.

А ще Роман Скиба може познайомити маленького читача чи читачку з чорнолапими і чорнохвостими мешканцями лісу, або ж переказати останні сорочині вісті, які транслюються по телеканалу «Ліс - TV».

Особливо цікавими є образи самих дітей. Тут і боязкий Романко, який усе-таки перемагає кашу-манку за допомогою ложки (чи не сам це Скиба у дитинстві?), і хлопчик-нечупара, що поїв усі шовковиці, і Катерина з її кішкою Любкою на темному горищі.

Пишучи дитячі вірші, Поет у законі, як називають Романа Скибу поціновувачі його дорослої поезії, підходить до цього так само професійно, як і до останньої. Кожен вірш містить цілу історію, подекуди загадкову, як от у «Незабудковому віршику», де незабудки мріють про небо, чи пригодницьку, як у «Дещо про хижака». Погрожуючи звірам розправою, вовк сам потрапляє у халепу і просить в них захисту. А ще сніговик, сонний ведмідь, жабки-танцівниці, суниці та полуниці, оранжевий гарбуз, білий зайчик, той, що з білим вушком і безліч інших героїв, чиї пригоди обов’язково схвилюють найменших читачів.

Як і друга дитяча книга Романа Скиби «Кожному по скибці», «Кольоровинки» рясніють різнобарвними малюнками, спеціально підібраними за сюжетами віршів. Тут варто завдячувати художниці Світлані Горобенко, яка зобразила усіх героїв книги, враховуючи найменші дрібниці, описані автором.

Тому, якщо ви хочете бути в курсі останніх новин у звірячому царстві і водночас отримати насолоду від  гарної дитячої поезії (хоча, хто сказав, що дитячі вірші не можуть читати дорослі?), шукайте чимдуж «Кольоровинки», адже гарні книги довго на поличках у книгарнях не лежать...

 

Роман Скиба. Кольоровинки. – К.: Грані-Т, 2008. -  48 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери