Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Новини

28.04.2018|18:13|Буквоїд

Ігор Павлюк. «Мезозой»

Роман «Мезозой» Ігоря Павлюка – колоритний авторський простір, пронизаний променем часу, який уже не може бути авторським, а тільки загальнолюдським, як не намагатися його стиснути, чи навпаки, розтягнути. 

Власне, боротьба із перехідним часом (мезозой – (від грец. μεσο – середній і ζωον – життя) – то справжнє завдання митця. Підкорити час – усвідомити своє людське минання, яке споріднює з усім живим у Всесвіті. Пристрасть до привласнення тілесної любові, слави і влади, грошей – ознаки сучасної епохи. Головний герой роману Андрій Наюк, віршами якого він інкрустований, переживає вражаюче велику кількість подій та змін у житті за невеликий відрізок часу, шукаючи Бога. На початку роману він юний, наприкінці – сивий, але ще молодий, «сивий хлопчик» називає його автор.

Ігор Павлюк. Мезозой: Роман. – Чортків: Золота Пектораль, 2018. – 288 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери