Re: цензії

12.11.2018|Нгуєн Суан Хоа, літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент Ханойського університету
Тетяна та Сергій Дзюби: «Колись ви вигадаєте нас…»
11.11.2018|Оксана Шипош, Львів
«Принц України» — незвичний і незвичайний
«Пребудь, Людино, вічно на землі!»
11.11.2018|Богдан Дячишин, Львів
«І виправдалася мудрість своїми ділами *»
10.11.2018|Наталія Михайлівська
Український Кім
Пісня пісень Павлікова
10.11.2018|Ігор Ольшевський
Зі “старанно забутих” – у незабутні
31.10.2018|Богдан Дячишин, Львів
Поетичне слово про дітей і для дітей
31.10.2018|Юлія Кривенко
«Легенда про юну Весну» Наталії Дев’ятко
30.10.2018|Тетяна Дігай, Тернопіль
Непомильно як діагноз

Новини

28.04.2018|18:13|Буквоїд

Ігор Павлюк. «Мезозой»

Роман «Мезозой» Ігоря Павлюка – колоритний авторський простір, пронизаний променем часу, який уже не може бути авторським, а тільки загальнолюдським, як не намагатися його стиснути, чи навпаки, розтягнути. 

Власне, боротьба із перехідним часом (мезозой – (від грец. μεσο – середній і ζωον – життя) – то справжнє завдання митця. Підкорити час – усвідомити своє людське минання, яке споріднює з усім живим у Всесвіті. Пристрасть до привласнення тілесної любові, слави і влади, грошей – ознаки сучасної епохи. Головний герой роману Андрій Наюк, віршами якого він інкрустований, переживає вражаюче велику кількість подій та змін у житті за невеликий відрізок часу, шукаючи Бога. На початку роману він юний, наприкінці – сивий, але ще молодий, «сивий хлопчик» називає його автор.

Ігор Павлюк. Мезозой: Роман. – Чортків: Золота Пектораль, 2018. – 288 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери