В епіцентрі лиха, що його радянська пропаганда подає як стихійне, опиняється молодий киянин, перекладач транспортного загону. Після першого шоку, перших випробувань екзотикою та розчарувань він починає дошукуватись причин трагедії і розуміє, що став частиною жорстокої й цинічної гри. Що може одна, зв’язана військовою присягою людина проти Держави? Статтю про зраду Батьківщини ще ніхто не скасовував… Несподіване кохання ставить героя перед іще одним, не менш важким вибором.

Як кожна правдива історія людини на зламі епох, роман порушує багато питань, актуальних сьогодні. Деякі з них, як і місце дії, є незвичними для української прози. Ціна незалежності, ціна особистої свободи, обов’язок людини проти обов’язку офіцера і чи має любов у цьому світі хоч шанс... Інтрига родинної таємниці сплітає в тугий вузол дві сюжетні лінії з різних часів. Життя успішного київського архітектора круто змінюється, коли він дізнається, що в нього інший батько, за вікном уже 2012 рік, і, як і в середині 1980-х, Україна стоїть на порозі вирішальних змін, ще не відчуваючи цього.

На тлі «легкої», «одноденної» літератури…, об’єднаної гаслом «Зробіть мені приємно й весело», ця книга виглядає як удар батога по загрубілій совісті читача, по його надто часто кволій, збайдужілій свідомості.

Ігор Сюндюков, заввідділом газети «День»

Про автора

Сергій Сингаївський (нар. 1957 р., Київ) – перекладач з англійської та на англійську мову, зокрема художньої прози («Вершники» Ю. Яновського, «Посол Урус-Шайтана» В. Малика) та монографій з мистецтва («Українські митці в Парижі. 1900–1939» В. Сусак). Закінчив КДУ ім. Тараса Шевченка (1979). У 1984–1987 рр. служив військовим перекладачем в Ефіопії, де став свідком небувалого голоду внаслідок «соціалістичних перетворень» і війни режиму з борцями за незалежність Еритреї.

Сергій Сингаївський. Дорога на Асмару. К.: Видавництво «Кліо», 2016. – 512 с.