Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

11.09.2015|15:08|Буквоїд

Василь Шкляр. «Чорне сонце»

Кожен його твір стає бестселером і витримує кілька перевидань.

Василь Шкляр — автор славнозвісних романів: «Залишенець», «Елементал», «Ключ», «Кров кажана», «Маруся», «Ностальгія», «Тінь сови». Найпрестижніша з численних літературних нагород Шкляра — народна Шевченківська премія, кошти на яку зібрали звичайні громадяни після того, як письменник з політичних мотивів відмовився від присудженої йому Національної премії імені імені Т. Г. Шевченка.

До цієї книжки, окрім «Чорного Сонця», увійшли твори, різні за тематикою, настроєм, часом написання. Але всі вони — про Україну, якою вона була, якою є і якою ще буде колись — адже в героях Шкляра впізнаємо тих, хто живе поруч із нами, змагаючись, борючись і завжди — навіть ціною власного життя — перемагаючи…

Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто.

Василь Шкляр



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери