Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

26.03.2014|09:29|Буквоїд

Дмитро Лазуткін. «Колядки і вальси»

У часи, коли нічого немає нового під сонцем, а слова для опису вторинної сировини сказані давно, залишається єдиний вихід — конструювати образи в приватний спосіб, перетравлювати дійсність, застосовуючи власні ферменти, виспівувати своїм голосом і танцювати під свої ритми.

Таке подибуєш, неполінувавшись прочитати книжку Дмитра Лазуткіна «Колядки і вальси».

«Поезія — тонка матерія. Вона створюється з вітру, з вогню, з деталей і дрібниць. Тут важлива міра власної присутності не тільки у тканині тексту, але й в його поєднанні з оточуючим світом — наскільки ти провідник тепла, наскільки ти органічний — це важливо», — каже Дмитро Лазуткін.

У збірці — тексти різних років, переклади й тексти пісень. Поет розповідає про неї так: «Це книга для тих, хто знає мене як лірика періоду «добрих пісень про поганих дівчат», і водночас — можливість познайомитися з експериментальними поезіями «Бензину» і «Солодощів для плазунів».

«Колядки і вальси» — це ява цікавого сполучення сакрального та побутового і того, як воно вгортається у слова. Адже у чому взагалі полягає танце-спів? У коректності й злагодженості рухів і дихання. Серединного та зовнішнього. Повторів у правильних місцях, наявності ритму «ти будеш з нею разом пити небо? // ти будеш доглядати її жах?», «йдуть світи — від бою і до бою // йдуть сніги повільною ходою».

А далі так: «і ворог полює на небо в очах // а чує колядки і вальси». Від колядок, тут, певне, сакральність «повне небо страшної любові // повні відра святої води», «кажуть на Різдво // можна ходити по воді // але спасіння не гарантовано». Тлом для сакральності є побутовість. Із масивними деталями та образами «ми творимо разом велику епоху // й вона проростає крізь нас // у світлі телевізора живе змій // у світлі телевізора живе шал // у світлі телевізора живе змій // виповзає і твердне в долоні».

Інша прикметна риса — «Колядки і щедрівки» щедрі на місця, котрі хочеться цитувати й завчати напам’ять, коли образ до неможливості красивий, і, як народні мотиви, врізається в пам’ять: «і прощання рвуться наче ґудзики», «і випромінюють чайки // перший нетанучий сніг». Картинки, виписані епічні та лаконічні водночас: «конає ніч жертовним янголям // стікає з вуст плеяда однодумців // моя земля — колиска білих плям // колекція альбомних репродукцій», «дощ стає чимось більшим за дощ // за ніщо і за нас // коли кожна краплина — // захоплена юна хористка // чий оголений голос // від згуби врятовує час».

І наостанок — про кохання, розлите у віршах, але вільне від путанства й кон’юнктурності. Високе почуття у різних його проявах: «я бачив шию вашу і голубив // я цілував засмаглики плеча // і музику нічних одеських клубів // за вашими підборами вивчав», «любов це завжди останній шанс // завершити гідно чорну роботу… // знайдіть найкращого поміж нас // і вбийте лопатою цю сволоту». Та плюс ще кілька поганих дівчат, чиї підбори назавжди залишили криваві вм’ятини в його серці.

Дмитро Лазуткін народився 1978 року в Києві. Отримав освіту інженера-металурга та журналіста. Автор поетичних книг: «Дахи» (Київ, Гопак, 2003), «Солодощі для плазунів» (Київ, Факт, 2005), «Паприка грез» (Москва, НЛО, 2006), «набиті травою священні корови» (К. Смолоскип, 2006), «Бензин» (К, Факт, 2008), «Добрі пісні про поганих дівчат» (Meridian Czernowitz, К-Подільський, 2012). Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Гранослов», «Культреванш», «Літературний Олімп» та «Русская премия». Учасник багатьох міжнародних літературних фестивалів. Друкувався в антологіях і часописах: «Метаморфози: 10 поетів останніх 10 років», «Сучасність», «Четвер», «Дві тонни», «ЛІТПОШТА», «Київська Русь», «Потяг-76» (Україна), «Магнус Дукатус Поезіс» (Литва), Red, Akcent, Tygel culture (Польща), «Освобожденный Улисс», «Вавилон», «Воздух», «Континент», «ДетиРа», «Тритон», «Руський верлібр. Итоги века», «Самое выгодное занятие» (Росія), The Wolf (США), Videria (Бразилія) та ін. Стипендіат програми Міністерства культури Польщі GaudePolonia (2004). Чемпіон України зі слему, переможець слемів видавництва «Смолоскип», фестивалю «Березневі коти». На міжнародному фестивалі «Порядок слів» у Мінську здобув титул Короля поетів. Працював спортивним оглядачем на Олімпійських іграх у Пекіні і Ванкувері, ведучим програм «У світі єдиноборств», «Про Регбі», «Чоловічий клуб» на Першому національному телеканалі. Володар чорного поясу з кемпо (1-ий дан). Майстер спорту з ушу-саньда.
Переможець Кубка Європи з елітних боїв (розділ «фулл-контакт»), чемпіон України з козацького двобою, бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу та кікджитсу.

Дизайн книжки стронґовського

Дмитро Лазуткін. Колядки і вальси. Тернопіль,  «Крок». 2014, - 180 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери