Re: цензії
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
- 11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДо себе приходимо з рідними
- 09.04.2026|Анастасія БорисюкСонце заходить, та не згасає
- 08.04.2026|Маргарита ПадійА хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
- 07.04.2026|Микола Миколайович ГриценкоБунт проти розуму як антиспоживацький протест
- 07.04.2026|Віктор ВербичІгор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
- 07.04.2026|Ірина КовальНа межі нового народження
- 07.04.2026|Надія ЄришЛютий, який досі триває
- 06.04.2026|Андрій Павловський, письменник, журналіст, педагог, турагентСвітло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
- 06.04.2026|Віктор ВербичУ парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Новини
Олександр Гаврош. «Останній опришок Микола Шугай»
У книжці зібрані документальні розповіді відомого журналіста і письменника Олександра Гавроша про одного з останніх українських опришків Миколу Шугая (1898–1921).
Постать закарпатського розбійника досі є творчою інспірацією для наших сусідів — чехів та словаків. За кордоном про нього видають книжки, ставлять п’єси, знімають фільми. В Україні про Миколу Шугая все ще знають мало. Досі документальної книжки про нього для широких читацьких кіл у нас не видавали. Значна частина у нашому виданні приділена чеським першоджерелам, які вперше оприлюднюються українською.
Як не дивно, гірська Колочава може конкурувати навіть із Ужгородом за літературну корону краю. Класик чеської літератури Іван Ольбрахт, який протягом шести років приїжджав на Закарпаття, традиційно зупинявся в цьому верховинському селищі у 1930-х роках. Ольбрахт виявився вдячним відвідувачем, написавши про Колочаву три свої найкращі книжки: «Микола Шугай, розбійник», «Голет у долині» та «Гори і століття». Всі вони мали щасливу долю, багато перевидавалися, перекладені на чимало мов. Дві перші ще й екранізовані.
До слова, Ужгород не може похвалитися книжкою про себе, яка би була перекладена на десятки мов, як-от роман про останнього опришка Карпат.
Але крім Ольбрахта, у Колочаву приїжджав ще один видатний чеський письменник Владіслав Ванчура. Разом вони зняли у 1934 році художній фільм «Марійка-невірниця», який зафіксував життя в цьому колоритному селі. Причому грали у художній стрічці не актори, а самі колочавці. Знімали без жодних декорацій. Тож маємо унікальний документ доби. Фільм гарно сприйнявся у Чехословаччині, зробивши Колочаву символом міжвоєнного Закарпаття.
Колочава віддячила Ольбрахту, створивши у 70-х роках один із перших літературних музеїв краю, який був присвячений цьому ви- значному письменникові. У 80-х роках ужго- родець Іван Долгош пише роман про перебування Івана Ольбрахта на Закарпатті під символічною назвою «Колочава».
Нині у цьому селі на центральній вулиці стоять аж чотири пам’ятники письменникам: Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Олександрові Духновичу та тому ж Іванові Ольбрахту. Згодом було відкрито перший на Закарпатті пам’ятник книжці — рукописній пам’ятці «Перло драгоцінне», що була написана в Колочаві.
А в 2011 році в гірському селищі нарешті постав пам’ятник найвідомішому колочавцю — розбійникові Миколі Шугаю. Скульптура Петра Штаєра прикрашає вхід до музею під відкритим небом «Старе село». І це знову ж таки — перший пам’ятник літературному героєві на Закарпатті.
Тож хто такий — цей останній опришок Карпат?
Останній опришок Микола Шугай / О. Гаврош. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2018. — 160 с. — (Серія «Ім’я на обкладинці»)
Коментарі
Останні події
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
- 06.04.2026|10:40Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
- 03.04.2026|09:24Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»
- 30.03.2026|13:46Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
- 30.03.2026|11:03Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
- 30.03.2026|10:58У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
