«Казка про те, як Святого Миколая забороняли» – зразок літератури для дітей, яка не уникає гострих тем. У творі змальовано перемогу чуда над терором і тоталітарними ідеями. Герої книжки зіштовхуються з жорстокими «людьми в чорному» й абсурдними переслідуваннями за поєднання кольорів, від чого не вбезпечений навіть святий. При цьому Харитонюк, розгортаючи динамічний сюжет, осмислила реалії сучасної Білорусі з належними фантазією та дотепністю. У підсумку постала новітня урбаністична казка, зрозуміла найширшій аудиторії. 

На окремий коментар заслуговує оформлення видання. Досвідчені художниця Лизавета Гончарова та дизайнерка під псевдонімом Паречка створили взірцевий різдвяний вімельбух із продуманою системою образів і делікатним символізмом.

На сьогодні книжка доступна для прочитання в електронному форматі на сервісі Google Books (https://cutt.ly/ZUtf26O). Серед іншого, її поява не лише засвідчує солідарність усього світу з білоруським народом, а й нагадує про запити на актуальну літературу для дітей із боку української та білоруської громад Польщі.

Переклади українською, а також англійською мовами (https://cutt.ly/CUi67nn) вийшли одночасно з оригіналом твору зусиллями Павла Хивука та благодійника, що воліє публічно не називати свого імені. 

Зараз команда шукає фінансування на друковану версію казки, тож кожне придбання електронної книжки наближає реалізацію такої мети.

Наталя Харитонюк – одна з найпомітніших білоруських письменниць і перекладачок покоління 2000-х років. Авторка трьох книжок прози, що побачили світ у культовому мінському видавництві «Логвінаў», зокрема збірки для дітей «Казки старого Адамкова» (2018; включена до короткого списку премії Цьотки, 2019). Друкувалась у часописах «Дзеяслоў», «ARCHE», «Паміж». Лауреатка премії «Дебют» імені Максима Богдановича Білоруського ПЕН-центру (2010). Її роман входив до довгого списку найпрестижнішої незалежної відзнаки Білорусі – премії імені Єжи Ґедройця (2013).

Лизавета Гончарова – відома білоруська ілюстраторка, блогерка, менторка численних майстер-класів з образотворчого мистецтва, учасниця проєктів екологічної школи ілюстрації та креативних індустрій Draw&Save. Авторка кліпу на пісню знакового білоруського музиканта Левона Вольського з альбому «Гравітацыя» (2019). Розробниця трьох потоків курсів із digital-ілюстрації та воркшопів на iPad (2019–2021).

В’ячеслав Левицький – український поет, перекладач, літературознавець. Лауреат літературних конкурсів «Гранослов», «Кримський інжир / Qirim inciri», «Смолоскип», «Экслібрыс» імені Володимира Короткевича (відзнака опозиційної Спілки білоруських письменників), перекладацької премії «Metaphora» тощо. Кандидат філологічних наук. Активний перекладач і дослідник сучасної білоруської літератури, один із найновіших проєктів якого – поетична антологія «Бум-Бам-Літ» (Київ: Люта Справа, 2021).

Слід зауважити: раніше в Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego (Вроцлав) опублікувано книжки Василя Стуса, Юрія Винничука, Володимира Рафєєнка, Мирослава Лаюка, а також антологію поезії українського модернізму (упорядник Адам Поморський) у перекладах польською мовою.