Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Новини

23.12.2021|10:17|Буквоїд

В українському перекладі вийшла різдвяна антитоталітарна казка

Польська фундація Kolegium Europy Wschodniej im.Jana Nowaka-Jeziorańskiego оприлюднила книжку білоруської письменниці Наталки Харитонюк у перекладі українською мовою, який здійснив В’ячеслав Левицький.

«Казка про те, як Святого Миколая забороняли» – зразок літератури для дітей, яка не уникає гострих тем. У творі змальовано перемогу чуда над терором і тоталітарними ідеями. Герої книжки зіштовхуються з жорстокими «людьми в чорному» й абсурдними переслідуваннями за поєднання кольорів, від чого не вбезпечений навіть святий. При цьому Харитонюк, розгортаючи динамічний сюжет, осмислила реалії сучасної Білорусі з належними фантазією та дотепністю. У підсумку постала новітня урбаністична казка, зрозуміла найширшій аудиторії. 

На окремий коментар заслуговує оформлення видання. Досвідчені художниця Лизавета Гончарова та дизайнерка під псевдонімом Паречка створили взірцевий різдвяний вімельбух із продуманою системою образів і делікатним символізмом.

На сьогодні книжка доступна для прочитання в електронному форматі на сервісі Google Books (https://cutt.ly/ZUtf26O). Серед іншого, її поява не лише засвідчує солідарність усього світу з білоруським народом, а й нагадує про запити на актуальну літературу для дітей із боку української та білоруської громад Польщі.

Переклади українською, а також англійською мовами (https://cutt.ly/CUi67nn) вийшли одночасно з оригіналом твору зусиллями Павла Хивука та благодійника, що воліє публічно не називати свого імені. 

Зараз команда шукає фінансування на друковану версію казки, тож кожне придбання електронної книжки наближає реалізацію такої мети.

Наталя Харитонюк – одна з найпомітніших білоруських письменниць і перекладачок покоління 2000-х років. Авторка трьох книжок прози, що побачили світ у культовому мінському видавництві «Логвінаў», зокрема збірки для дітей «Казки старого Адамкова» (2018; включена до короткого списку премії Цьотки, 2019). Друкувалась у часописах «Дзеяслоў», «ARCHE», «Паміж». Лауреатка премії «Дебют» імені Максима Богдановича Білоруського ПЕН-центру (2010). Її роман входив до довгого списку найпрестижнішої незалежної відзнаки Білорусі – премії імені Єжи Ґедройця (2013).

Лизавета Гончарова – відома білоруська ілюстраторка, блогерка, менторка численних майстер-класів з образотворчого мистецтва, учасниця проєктів екологічної школи ілюстрації та креативних індустрій Draw&Save. Авторка кліпу на пісню знакового білоруського музиканта Левона Вольського з альбому «Гравітацыя» (2019). Розробниця трьох потоків курсів із digital-ілюстрації та воркшопів на iPad (2019–2021).

В’ячеслав Левицький – український поет, перекладач, літературознавець. Лауреат літературних конкурсів «Гранослов», «Кримський інжир / Qirim inciri», «Смолоскип», «Экслібрыс» імені Володимира Короткевича (відзнака опозиційної Спілки білоруських письменників), перекладацької премії «Metaphora» тощо. Кандидат філологічних наук. Активний перекладач і дослідник сучасної білоруської літератури, один із найновіших проєктів якого – поетична антологія «Бум-Бам-Літ» (Київ: Люта Справа, 2021).

Слід зауважити: раніше в Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego (Вроцлав) опублікувано книжки Василя Стуса, Юрія Винничука, Володимира Рафєєнка, Мирослава Лаюка, а також антологію поезії українського модернізму (упорядник Адам Поморський) у перекладах польською мовою.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.10.2026|14:15
До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
29.09.2026|18:28
160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
29.09.2026|15:41
Українське шістдесятництво як явище світової культури
25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"


Партнери