Журналістика набуває функції примиреного маркетингу, де медіа є інструментом для збереження цілісності держави, єдності думок громадян і піднесення рівня патріотизму. У праці окреслено низку знакових чинників, що впливають на сприйняття держави у світі й підсилення позитивного іміджу України. Позиціонування та сприйняття держави, її віддзеркалення у ЗМІ – пріоритетний напрямок у 2018-му й подальших роках. Стратегічний розвиток країни залежить від багатьох факторів, серед яких ключова роль належить її медіапозиціонуванню. 

У монографії пропонуються дієві інструменти підсилення рейтингу державного іміджу. Авторка аналізує проукраїнські медіа, в тому числі закордонні видання, на основі здійсненого аналізу формулює і презентує у монографії імідж-алгоритми реагування ЗМІ на «ворожі інформаційні атаки». У праці описано взаємодію України зі світовою спільнотою через медіаінструменти. Висновки й постулати, представлені у дослідженні, апробовано й перевірено у 2016-2018 рр. під час авторських науково-практичних експериментів. Зміст роботи відповідає логіці авторської думки і виробленої апробованої концепції. 

Авторка пропонує сильні сторони держави конвертувати в інформаційні приводи і тиражувати у світових і вітчизняних медіа задля зміцнення авторитету нашої держави. 

Вероніка Чекалюк - тип новатора-ученого, іміджмейкера-аналітика, який вірить й прагне позитивних змін не лише у науковому товаристві, а й у суспільстві. Монографія адресована студентам, аспірантам, викладачам гуманітарних ВНЗ, журналістам, публіцистам, іміджмейкерам-практикам, дипломатам, адміністративним працівникам медіа – всім, чия діяльність причетна до формування іміджу України й збереження миру.

«У всьому світі соціальні платформи працюють на формування громадської думки, на те, щоб захопити більше користувачів, здобути рейтинг. Це не матеріальний продукт, але це великі гроші. ЗМІ, віртуальні ігри, серіали, новини, соціальні платформи – це потужний бізнес і зброя сучасного світу. Від віртуальної зброї захиститися складніше ніж від реальної фізичної видимої загрози, тому наша праця орієнтована на те, щоб допомогти медіапрацівникам відрізнити істину від правди, фільтрувати фейки й працювати на власну репутацію та позитивний державний імідж. Віртуальна війна – це невидима сила, що затягує у свої тенета цікавими матеріалами, блокує свідомість й переключає на певний лад, програмує людину, її поведінку тощо. Стандартні методи не дієві – ми у пошуках нових форм і методів протистояння ставимо у пріоритеті якість й правдивість, публіцистиці й аналітиці віддаємо перевагу, а не жовтизні й фейкам...» Вероніка Чекалюк (цитата з книги)