Головна\Re:цензії

Re:цензії

Втеча старого Пегаса
22.10.2019|19:58|Ярослав Поліщук

Незбагненна річ – література. Народжується десь в інтимних глибинах творчої уяви письменника, а стає живим ланцюжком емоцій, що передає відчуття дійсності читачеві. Постає з тяжких сумнівів та... 

«Леприкони» Валентини Захабури: шкільна повість з новими акцентами
22.10.2019|11:43|Тетяна Качак

Шкільна повість – жанр, який найкраще репрезентований у сучасній українській реалістичній прозі для юних читачів. Письменники вправно розвивають традицію форми, щоразу оновлюють поетику тексту й... 

Ким бути?
18.10.2019|13:21|Юлія Юліна

Чи пам’ятаєте ви, ким хотіли стати в дитинстві? Хтось хотів стати пожежником, хтось – космонавтом, дехто – масажистом або перукаркою, а хтось – нічним сторожем. Більшість із нас по сто разів... 

Кілька слів про поезію Світлани Короненко
18.10.2019|11:13|Богдан Дячишин, Львів

«...вибрала вірші, як долю»             Світлана Короненко «Тій, завдяки якій сяє сонце...»*     Українці звикли до того, що долю дитині дає мати, її шукають, вишивають, її можна погубити, а... 

У пошуках світлого і доброго слова
18.10.2019|11:11|Валентина Семеняк, письменниця

Чи замислювалися ви над тим, чому сучасній людині притаманний не просто пожиттєвий неспокій, а якийсь вже узвичаєний поспіх, що супроводжує її практично скрізь, іноді - навіть уві сні… Все тому,... 

Даруймо людям зорі повсякчас!
16.10.2019|09:12|Валентина Семеняк, письменниця

Коли в мої руки потрапило різнобарвне чотирикнижжя київського поета Олександра Козинця, інтуїтивно вирішила почати із книги з голубою обкладинкою під інтригуючою назвою «Pin-code: ЗИМА». Не тому,... 

«Після того, як мені дали потримати сонце…»
15.10.2019|14:05|Сергій Дзюба, Чернігів

От уміє ж український письменник Василь Слапчук здивувати-вразити! Знаю його вже три десятиліття, прочитав (і не воднораз) усі його книжки, однак спрогнозувати, яким буде новий твір цього добродія... 

Кілька осінніх слів для Тебе
03.10.2019|20:48|Тетяна Зінченко

Юлія Косинська, журналістка і мандрівниця, авторка кількох прозових книжок, присвячених подорожам по світу і власне всьому світові на долоні, схоже, вірші на початку писала не для друку. Так часто... 

«Мишоловка» Олени Рижко: інструкція не до дії
03.10.2019|10:27|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ

Широка пропозиція породжує конкуренцію, формує вибагливу читацьку аудиторію. Письменники намагаються бути оригінальними, вразити  й заінтригувати читача, здивувати новизною і бути «впізнаваними»,... 

«Сьогодні на пошті короткий день»
25.09.2019|18:28|Кость Шишковський

Прочитаний роман – це наче смерть близької людини: ось кінець обіцянкам й надіям, і бездиханна вона вже починає перетворюватися на символ чогось того, чим, власне/ніби, й була, закріплюючись в... 

Re: цензії

21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов
"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю

Партнери