Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Про жито, пісні та сусідів
Михайло Гафія Трайста. Верхньорівнянські оповідання. Бухарест: Видавництво RCR EDINJRIAL, 2018. - 356 с.
Так називається одне з оповідань у книжці Михайла Трайсти, що вийшла два роки тому в Бухаресті. Сам Трайста вже не є тим невідомим для материкового читача, яким був до 2017 року. Але, для годиться, дещо повторю. Отже, Михайла Гафія Трайста, – український письменник з Румунії (родом з Мароморощини), який цьогоріч святкує 55-річний ювілей, - свій творчий потенціял виявляє в поезії, у тому числі й пісенній, прозі, драматургії (досить успішний драматург, чиї п’єси ставляться в румунських театрах), журналістиці. Він пише українською і румунською мовами, є членом спілок письменників Румунії та України, лауреат національних літературних премій Румунії і міжнародної літературної пермії імені Ірини Вільде (Львів). Є автором понад 20-ти книжок, три з яких вийшло в Україні – «Конокрадська честь» (Львів. 2017), «Незнайомка у фіалковій сукні» (Київ. 2018), «Між коханням і смертю» (Львів. 2018). Окрім літературної діяльности, Михайло Гафія Трайста виявляє себе і як громадський діяч, бере активну участь у роботі Союзу українців Румунії.
Основу книжки «Верхньорівнянські оповідання», склали автобіографічні сюжети, пов’язані з малою батьківщиною письменника. У ній декілька розділів: «Ронішоро – річко моя рідна, єдина»; «Оповідання»; «Новели»; «Верхньорівнянські жарти» і «Феріщакові рахуби».
В оповідках і бувальщинах першого розділу, я б їх назвав автобіографічною повістю, Михайло Трайста розповідає про світ свого села. Своїм настроєм, елегійно-жартівливими сценками ця повість близька до «Зачарованої Десни» Олександра Довженка. І як така, вона цілком вписується в традицію українського автобіографічного письма: Вишня, Довженко, Ковінька, Стельмах, Тютюнник, Вінграновський, Дідула. Безперечно, що ця повістина повинна мати ширше коло читацьке, а, можливо, й шкільне прочитання. Тут багато світла, багато ностальгії, людської радости, драми, комічно-сатиричних і, навіть, трагедійних сцен. Світ людських втрат проходить перед читачем. «А нема нічого дорожчого за втрати», - колись сказав Володимир Брюгген.
Дещо вирізняються новели Трайсти – одна з трагічним («Филип Бойко», зараз письменник змінив назву новели на «Зустрінемось у пеклі») , инча – з містичним («Людина потойбіччя») сюжетом.
Що стосується «Верхньорівнянських жартів» і «Феріщакових рахуб», - то маємо цикл сільських бувальщин, жартівливих сценок, анекдотів, об’єднаних одним героєм. Переповідати їх нема сенсу, а, читаючи, насолоджуватися, мовою і колоритними селянськими типажами.
Автор вдається у своїх розповідях до іронії і самоіронії, відверто втручається в сюжет, нагадуючи, що «хмара в руках автора», куди схоче, туди й поверне. Письменник уважний до побутової і психологічної деталі. Багато ремінісценцій зі Святого письма. Ці історії є кінематографічними. Їх бачиш. Колоритною і живою є мова героїв оповідань.
Єдине застереження у мене все-таки до мови. Наскільки багато маромороської говірки, що моментами „глухнеш“, не чуєш і не зовсім розумієш. Лише догадуєшся, як в німому кіні.
Але багато в цих оповіданнях світла, тепла, любови, ностальгії. Багато розуміння, що цей свій, такий колоритний і виїмковий у людях, у мові, у ситуаціях, - більше не повернеться.
Напевне, в цьому й полягала мета автора, - зафіксувати, засвідчити, бодай у слові зупинити невмолимий і невловимий біг часу, який нас змінює, який нас стирає, залишаючи відгомін у людській пам’яті.
Можна твердити, що в сучасній українській прозі маємо яскравого майстра соціально-психологічного письма. Найдивніше те, що на материковій Україні письменників цієї традиції сливе одиниці. Тому, як це не сумно, Михайло Гафія Трайста виступає ще й „останнім з могікан“ цієї славної традиції української прози, а, можливо, одним з перших, кому вдасться відродити читацький інтерес до неї.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"