Re: цензії

Дуби шумлять Іван Пільгук
Дует Богдан-Ігор Антонич
Поволі повертаємось у землю, як в колиску, вузли зелені зілля в’яжуть нас — два спутані акорди. Сокира сонця вбита в пень дубовий лезом блиску, музика моху, ласка вітру, дуб, мов ідол, гордий. На тратві дня, що нас несе, тіла слухняні й теплі зростаються з собою, мов два сни, два...
Дуже антиукраїнський вірш Юрій Рудницький
«1932-1933: Україна пам’ятає - світ визнає» «Nemiroff. Ти обрав - світ підтримав» (Написи на двох сусідніх біг-бордах по дорозі з Борисполя в Київ) Ти обрав - світ підтримав. Щоправда, іще не весь. Залишилась дрібниця - країн так із сто з копійками. Ти обрав це,...
Дума про козака Голоту Тимур Литовченко
Дума про трьох вітрів Павло Тичина
На ранній весні-провесні, Гей, на світанню гук. Ой за горами, за високими, Там за морями та за глибокими, Ще Й за шляхами несходимими — Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило, Ясне Сонечко сходило, братів своїх, Вітрів, до себе іскликало, До них словами промовляло: "Брати мої! Вітри мої!...
Дума про щастя Василь Симоненко
Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник — спритно валянки обміта. Тупотить об долівку ногами і мороз вибива з рукавиць. З нею в хату ввірвався гамір, ошалілий сміх сніговиць. Мов воскресли принишклі діти — тупіт, лемент, вищання й писк. Місяць...
Думи мої, думи мої Тарас Шевченко
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози... чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?. Не питали б...
Думка Тарас Шевченко
Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, — Тяжко з ними...
Думка Вакуленко-К. Володимир
Думка: в масштабах однієї людини – роздум, для невеликого натовпу – це вже ідея, а для мільйонів – величезна катастрофа! 22.о4.2оо5
Думки надвечір Олексій Ганзенко
Чумі байдуже, в нас бенкет чи ні, Коли самі з чумою ми в човні… Не прагне вороння у теплий край – Для чорних зграй і в сміттєгір‘ї рай! Кажу: "не йди" я дню, а день іде! І так завжди, і скрізь, а не ніде… Де чорнозем – хоч маж на...