Водій повідомив, що ми вже в’їжджаємо в місто Та я не в’їжджаю, для чого я тут? Чому   я знову занурюсь у будні, неначе у тісто В цю прокрустову лажу, в оцю забобонну чуму...   Лікує й рахує гроші - ну, сказано, лічить Я скаржусь на голову, що сидить в мене на...

Говорить дурень в серці своїм: "Єсть бог і есть він богом моїм! Його я в серці своїм чую, В ньому я днюю, з ним ночую. Він береже мене, мов мати, Що я роблю, він мусить знати, Що я роблю і що говорю; Він в моїх радощах і в горю, Він в моїх думах, в моїх мріях І в моїх жалощах, надіях. На...

говориш а гори не розуміють але крізь вікно автобуса вони з тобою   навіть коли через Карпати сонце переходить   я ці гори забрала б із собою і на гарячій пательні вулкана викликала бо так і не пізнаю гірського чоловіка   ой гори гори заманіть сонце до мене...

За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці — може й бог не бачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли, похилились В кайданах... Байдуже... Ти смієшся, а я плачу, Великий мій...

Година-пік. Одна нога в повітрі, на іншу наступають час від часу. Я можу бути чемною, повірте, але... не вранці і не цього разу... Скінчилась кава, підгоріли яйця, не стало масла і забракло хліба. І це усе помітила я вранці. Та ще й проспала. Тут уже не німби, а ріжки одягнеш... Я дуже прОшу,...

Годинники, що йдуть на різний час, В старій кав’ярні правлять антуражем, Як ветхі декорації зі стажем В давно забутій п’єсі без прикрас – Годинники, що йдуть на різний час.   У кожного було своє життя – В кого – неквапне, а в кого –...

Фантастичне оповідання Добитися авдієнції в олігарха, чиє ім´я давно й комфортно облаштувалося в першій сотні рейтингу журналу "Форбс", було майже фантастикою. Хоча, чому "майже"? Але, оскільки з деякого часу Донат Натанченко перебував у переконанні, що здатен обертати фантастику в...

Це страшно, як людину розпинають, Не йнявши віри їй, що Бог вона; Плювками прибивають до хреста Невинну душу, генієм пойняту. А ще страшніше, як знімають ката З охрестя справедливої ганьби, Навколішки стоять довкруг мерця І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне.. Одна голгофа споконвік була:...

Я нашпигований Голками загадок, Де рани жовані Новим іспитом. При цьому Розлючують Мене в Отупіння. Позеленів. Ненавиджу Цю ялинку. В єдине свято Так хочеться, Як поперед, Напитися в лайно Пійлом З позаторішніх Недосягнень, Пропити себе Смерті І створити у пеклі Свою...

Переклад з польської Божени Антоняк Львів «Піраміда» 2009   Моєму c вітлої пам’яті дядькові, Міхалові Облонку, який першим розповів мені про Львів часів своєї молодості Частина І Вхід до лабіринту    Я знаю такий собі лабіринт (…), що...