
Re: цензії
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
Видавничі новинки
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
Пошук
-
«Вийди мені назустріч, доки я не забув, навіщо виходив» Остап Сливинський
Поміж хмар світляків у Пірані (як я їх уявляю) – ми стоїмо, тяжкі, наче два шкіряні черевики. І що? Не впустять нас на поміст, який будують тут, на піску, щоб і ми випробували на своєму горлі промінь? Якщо кажуть, ніби ми їмо дерев’яну кашу, то хай так і буде: вийдемо і скинемо...
-
«Вій-на …» Арсеній Троян
Один із перших теплих днів. Звичайнісіньке слобожанське село потопає в ароматній купелі квітучих яблуневих садів, які біліють під лагідним травневим сонцем. Людям сонце теж подобається; хто на городі, хто на подвір’ї, а хто просто на лавочці, біля двору — гріються. Двоє...
-
«Вілла «Райські пташки» (роман). ЕПІЛОГ Олена та Юлія Чернінькі
Після пожежі на віллі пройшов рік. Сітка рієлторських фірм «Козирне житло» Назарія Слободи перейшла в управління до Дарини. Жінка стала занурюватись у папери, вникати у суть справ. Життя завирувало. - Викликали, пані Дарино?- у кабінет зайшов працівник фірми. Він вже рік працював в...
-
«Вода по асфальту…» Анастасія Афанасьєва
Вода по асфальту После дождя Бежит, будто от холода тихий ребенок Сжимать кулачкиРазжимать и смотреть на ладони Там бабочка может родиться от взгляда такого Или все, что захочешь: машинка, песочница, Водяной пистолет Только там, где теплоВсе происходит мгновенно и точно Глаза раскрываются так...
-
«Ворошиловград» (уривок) Сергій Жадан
-
«Время простое…» Анастасія Афанасьєва
Время простое и вещи молчат о простомслышащимвидящимбыть невозможно Ибо в молчании кроме дышать ничегоКак простоты дотянутьсяв дыхании ровном чтобы каждая вещь означала только себя но не то, что придумал о ней фантазер неудачныйчеловек исключенный намертво впаянный в речьКак бы в молчании кроме...
-
«Вся родня говорила ей: успокойся…» Анастасія Афанасьєва
Вся родня говорила ей: успокойся, Не по чину, не по рангу, не по положенью, А она выходила на улицы, пела песни,Одевалась по-шутовски. А потом на службу шла, как ни в чем ни бывало. Слухами полнился город, но как уволить Человека, что не нарушил ни пункта КЗОТа: Не пришьешь в трудовую танцы в...
-
«Где опустели словари…» Анастасія Афанасьєва
Где опустели словари И старость просит Кого-то двери отворить Глагол «уносит» Свое пристанище находит Средь высокой Унылой лексики.Но смотрит многооко С высот небесныхМаленькая муха.И мир в её глазах – калейдоскоп. Троллейбусы, маршрутки – Прыг да скок, И люди с...
-
«Где поворот замыкается в тот же круг…» Анастасія Афанасьєва
Где поворот замыкается в тот же круг, Утро тянется к следующему утру, Корень к корню, рука к руке, Слово в пространстве – к слову на языке. Как возможно быть там не навсегда, Как ходить по асфальту, когда Внутри – бурлит руда, и снаружи – руда?Так, - отвечает кто-то, - как...
-
«Дайош позитив!» Сергій Цушко
Редактор газети зібрав колектив: «Вы… типа… ну, это – даёшь позитив!» Його шеф-редактор учора огрів: «Які ще там факти?! – Давай позитив!» Гарикнули й тому із владних верхів: «Усвой аксіому – дайош позітів! Народу нє нужен...
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»