Електронна бібліотека/Поезія

Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Завантажити

Якщо зможеш – поплач.
Проминання тепла
в невідомих прописується висотах.
Буде люто – то злись.
Звідси ми не пішли,
це засвідчує трупний сопух.
Він заходить у дім,
смак міняє воді
і просочує хліб щоденний.
Ось ім´я, ось жетон.
Як питатиме хто,
що змінилось віднині й де ми –
ось ми тут лежимо,
найтемнішою з мов
описавши гарячі ландшафти.
Пам´ять вітру й трави.
Що робити живим?
Просто не відвертатись. Лишатись.
Літо вийшло в зеніт.
Річка на мілині
оголила кутасте каміння.
З кручі котиться рік,
та шуліки вгорі –
чатові нерухомі, незмінні.
Обрій вкутаний в дим.
Трупний сопух живим
в´їсться в шкіру єдиною правдою.
Зріє в небі зима.
Все було недарма.
А спитаєш, чого заради –
тут лежать не святі,
та любов ще й у тім,
щоб за неї віддати тіло.
Якщо зможеш, засни.
Берег тут крейдяний
і від нього нам світло біле.

Партнери