Щоразу це щось позаслівне, невловне: сліпенькі лампи у досвітніх сільмагах; фарбована в синє підлога дощана у прочинених навстіж дверях, упертість поштарок на велосипедах на грузькій ґрунтовій дорозі, гул столітніх лапатих ялин під вітром; на Правобережжі чомусь такими завжди густо...

Щось означають знаки. І туман, Котрий сьогодні володіє містом, Теж означає — що з одного тіста Ми ліпимо і правду, і обман. Зима розніжить, мов глибокий сон. Розчавить, мов повільна вантажівка. І я, в чужому замкнена будинку, Лише тобі співаю в унісон. Чомусь лише тобі — це...

Щось там було – в місці, якого немає, в тій пустоті, у довгому, виговореному проти ночі житті, на місці провалу, посеред пам’яті, до мовчань. Щось було ще, крім докорів і повчань. Десь там був початок. Початок слів. Початок рядка. Коли прокидаєшся в тиші, і тиша...

На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та...

На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та...

1 ПЕТРО   Знов над море виходжу. Нерано, обачно, лячно. Може врешті сьогодні, розгонистою ходою, Пройде той, що чекаю його від Ноя, І промовить негучно й владно: Ходи за мною!   Я мережі спалю і човна порубаю в клоччя. Крихти хліба зі столу зберу та віддам удовам. Порох...

Струни настрою настрою На бадьорий юний лад: Гей! Летить життя стрілою — Не повернеться назад. Вітер гнув гінку тополю, Намагався ізломить,— І знемігся... Знов на волю Струнко рветься у блакить. Грайте ж радості і болі — Іскри в пінному вині: Той не буде плазом долі, Хто...

я - вовчиця що ніч будить мій крик вмерзає в дорогу невідомо ким із хати вигнану куди йти як до зграї тебе не беруть? а може я-листя викладене в мозаїку між Парижем і Люрдом чи світанок під акорди якого півні голоси розспівують?   мені все одно хто я коли за моїм вікном...