Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились, В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей, Хоч не гроші, то полова — В тебе жінка...

що взяти з собою в останню зимову мандрівку фантазії давні й примарні які з кожним роком втрачають свій контур сумніви кволі що тиснуть і тиснуть на карк чи пересторогу з нервовою посмішкою яка зустрічає ранкове сонце наїжачується мов кошеня від дикого холоду і слухає серця нервове...

+ + + Що ж, залишмо на час це ранкове пробудження вулиць. Надто багато сонця довкола, надто багато очікувань. Рукописна сторінка дощу, переписана начисто, з наскрізним римуванням остуди – що ж, нам є що лишати в пекучих кімнатах серпня, нам буде що згадувати, буде за...

Між людьми, як пташка, в’ється, У людей і їсть, і п’є; Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є.

У приміських потягах та на перонах. У місцях з дешевим пивом та алкоголем Він все думав що лишила вона йому по собі. А лишила вона не так і багато: Старий номер, де тільки відповідав оператор. Якісь свої маршрути на мапах, Та незрозумілі намальовані на листку координати. Залишила на...

Там, де вітер Лепетень По підметах спрохнялих, Коливались Златовіти — Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі — Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий — Молотка дзвінкий удар! Тіні — Зникли. Вечір синій І — кривавий... Що мені? Я до цього також...

що це за видиво суне хто онде лізе рогатий схоже, тролейбус при- «п´ятий» злим павутинням до неба саме його нам і треба гуркіт і курява, крики стогне, двигтить під ногами наче прокинувсь еребус гомін і лемент великий мила, не бійсь, то тролейбус виїхав нагло з-за...

Що щастя? Се ж ілюзія, Се привид, тінь, омана… О ти, ілюзіє моя, Зрадлива і кохана! Кринице радощів, чуття Ти чарочко хрустальна! Омано дум, мого життя Ти помилко фатальна! Я хтів зловить тебе, ось-ось, Та враз опали крила: З тобою жить не довелось, Без тебе жить несила. З тобою жить...