Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Пошук

Алфавітний покажчик авторів: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Було знайдено 3891 матеріал за запитом “%”
  1. Чотири шаблі Юрій Яновський

  2. Чудесні барви Дмитро Білоус

    Які чудесні барви у нашій рідній мові, які відтінки різні від Сейму аж по Сян! У Києві говорять інакше, ніж у Львові, — і чорногуз, і бусол, лелека і боцян... Так наче називаєш різновиди лелек ти, а це лиш різні назви, синонімічний ряд. А є ще риси мови, що звуться діалекти: це говори...

  3. Чудний епізод Володимир Винниченко

  4. Чудні Софія Кримовська

    І ти колись відбудешся до дна, і я пірну в глибини неодмінно. А що між нами, в принципі, відмінне? І ти чудний, і я така чудна... І на одні несе нас на полюси, чергує Південь Північчю по парним. Що я твоєю стану - гадка марна, а ти мені останнє віддаси... Повільно просуваємося ми життям, як...

  5. Чуєш, брате... Олекса Влизько

    Чуєш, брате, як — од ребер — серце — золотим м´ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися з ним і голубим таким, широким — тим коханням, що з святими навіть не вспокоїш Блоком!? Ось дивлюся — і не на ніж — крізь історію...

  6. Чуєш?.. Юлія Юліна

    Чуєш? Не мовчи! Я не зношу мовчання… тиші… самотності… Знаєш… ти гарний. Я гарнішого не бачила. Такий величний… Віриш?.. я любила тебе усе життя… мріяла про тебе… І ось я прийшла. Не гнівись, що так пізно. Раніше не могла. Чесно. Це життя. Не...

  7. Чужими піснями отруєна даль не навіки... Ігор Павлюк

    Чужими піснями отруєна даль не навіки, І вітер не кожен сильніший за долю мою. Засвідчують чайки, що близько земля: Опада на повіки... А миші засвідчують, Що кораблі наші світло Чумацького Шляху п’ють. Далеко-далеко десь музика Сонця і вітру, Нічного прибою і дихання двох...

  8. Чужі гріхи (уривок з роману) Таня П’янкова

    …Руки її — дві тонкі лозини, податливо завиваються на його шию і тверднуть, міцнішає їх невагома чіпка облога. Тепле, солодке, бентежне їх ярмо упокорює, зневолює, полонить, арканить, припинає, прив’язує… Бавиться з ним Гапія, руками, очима, віями, губами. Дихає так...

  9. Чути на вітрі святочні, ніжні дзвіночки... Катерина Калитко

    Чути на вітрі святочні, ніжні дзвіночки. Хочеться дива і світла. Може, любови. Що тобі видно з іншого боку ночі, хлопчику із розбомбленого пологового? У груди не поміщається непростиме. Ти же десь був тут і згірчено, тихо плакав. Що робити, якщо до тебе не встигнуть ті...

  10. Чуття Юрій Гундарєв

    Порожня, мов кімната, голова, в якій гуляє одинокий вітер… Я часом чую, як росте трава, поміж собою розмовляють квіти,   освідчуються в коханні риби - все навкруги освячене любов‘ю, і гребені на хвилях, наче німби, спалахують над темною водою…   Натягнуті...

Партнери