Електронна бібліотека/Поезія
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Завантажити
Чужими піснями отруєна даль не навіки,
І вітер не кожен сильніший за долю мою.
Засвідчують чайки, що близько земля:
А миші засвідчують,
Що кораблі наші світло Чумацького Шляху п’ють.
Далеко-далеко десь музика Сонця і вітру,
Нічного прибою і дихання двох голубів.
То, може, співають оті, убієнні за правду і віру,
Чи ті, що в коханні порізали струни собі.
Не треба вертатись:
Минуле минуло, як юність.
Нестерпно летіти і боляче бігти у світ,
В якому схрестились, як прокляті, люди і луни,
Як вишиті, люди і луни в червоній траві.
Коралові рифи виходять із моря на сушу.
Вовки синьоокі лишають сліди на вогні.
Чужими піснями отруєні ангельські душі,
А даль непочата гойдаються в білім, як сон, вині.
Не вірячи в чари, чарки розбивались об щастя,
Коротке й болюче, як щастя буває лише...
Шукаючи долю від сповіді до причастя,
Витрушую сіль із кишень.
Останні події
- 25.07.2024|15:11Нові горизонти "Літературного Чернігова"
- 13.07.2024|15:05Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 13.07.2024|14:42Петро Скунць знову у колі своїх сучасників
- 12.07.2024|10:21У Києві відбудеться Гаражна субота із Старим Левом у Музеї Ханенків
- 12.07.2024|10:15Фестиваль «Фронтера» оголосив програму: чого чекати відвідувачам
- 06.07.2024|12:14У Луцьку відбудеться IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»
- 03.07.2024|21:11Пес Патрон і Великий Т: вийшов друком новий комікс про легендарного пса
- 27.06.2024|19:10У Швеції готується виставка зі знищеними внаслідок російського удару книгами
- 27.06.2024|12:35Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 23.06.2024|08:37Українка, яка з Кобзарем у руках полонила Рим