Ліс стоїть у мандалах осінніх, мов бурятський розмальований дацан. Вітер, як послушник голомозий, крутить з листя молитовний барабан. І гортанно трублять древні мантри відлітаючi за обрій журавлі. Сонце - старець з усмішкою Будди, розсипає злото по землі. Б’є у гонг небесний...

Буде злива початку світу, і підніметься Рось, де русло замулене поросло глухим очеретом. І наповниться раптом вулиця обіймами, співом, реготом, і тоді я полегко видихну: отже, збулось. І захочу запам’ятати, зникаючи, проминаючи, час, коли так люблю тебе, коли говорю про це, як...

Буде час, коли ти не згадаєш на що нарікав. Буде лисячим шляхом прошита просодія віршів. Будуть хустки полів і ріки вологий рукав. Й буде право того, хто помер, проти провини того, хто вижив. Буде повільно гоїтись мови жахкий розлом. Стане роботи всім – і копачам, і...

Замість повітря – мед. Ходимо з кошиками в кишенях, Їмо, Насолоджуємось… Завтра знову вогонь З-за горизонту. У вигляді жовтого сонця - Величезний омлет… Їмо, Споживачі…   2008.

Це, певно, вже десята ніч, як я не сплю. Або двадцята, хтозна – я втратив лік часові, точніше – час зробився моїм ворогом і я урвав з ним стосунки. Ніч... лежу перед нею висотаний, марний, наче невиліковнохворий на операційному столі, і вона вільна чинити зі мною, що заманеться....

I. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і рук. Встає огонь святобливої готики, Як ватра віри, як стара яса, І по-блюзнірському піднеслись в небеса Стрілчасті вежі — пальців гострих...

«Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?» — На Коноплиночку в степу Будяк тукав. «Да як рости мені? і сам здоров ти знаєш, Що землю у мене з-під-корінця забрав». Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, тдоб хто його кохав. Я бачив сам таких і,...

Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось, Що люди роз´єднали нас. Тебе за руку Тримав я міцно, та лиця твого не бачив. Почувши раптом крик, я випустив долоню: Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди На мене почали недобре поглядати, Бо я хапав за...

Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн´ик. Вдивлятись у даль отруєну, Де острів зник. Почуватись маленьким хлопчиком, Бігать, радість, мов у сні. Жити б так і ночі і Дні!