Завантажити

Ліс стоїть
у мандалах осінніх,
мов бурятський
розмальований дацан.
Вітер, як послушник
голомозий,
крутить з листя
молитовний барабан.
І гортанно трублять
древні мантри
відлітаючi за обрій
журавлі.
Сонце -
старець з усмішкою Будди,
розсипає злото
по землі.
Б’є у гонг небесний
бонза-жовтень...
Замоливши
суєтні гріхи,
він сіда чекати
просвітління
під священним
деревом
Бодхі.

читати