Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим я її розведу? Жінку лишив — на наругу, маму лишив — на біду. Рідна сестра, як зигзиця, б´ється об мури грудьми. Глипає оком в´язниця, наче сова із...

Облягали ляхи місто Десь в часі Руїни, Штурмували брами й мури, Підкладали міни. Боронилося козацтво, Й міщани не спали, День і ніч гриміли з мурів Пушки й самопали. Але Купер´ян-цехмістер Був за всіх завзятий, Цеховому товариству Нишком став казати: "Годі, братця, нам на мурах, Як...

Цє вже ніч? Та ні, іще не ніч. Ще сонця слід багрянить виднокруг, Ще сизі ластівки черкають Ворскли пруг, На Вовчім у шибках – ні каганців, ні свіч... Іще не ніч. Ще видно, як в дійниці обручній Скипають бульбашки на теплім шумовинні, Ще мати знову дістає зі скрині Ту хустку, що як...

ПРОВАЛ   Скільки лежить їх в сьому провалі! Не полічити. Поверх один одного, перекриваючи один іншого, скільки лежить їх тут! Впавши, вони стали легкими. Скільки найлегших лежить в сім провалі! Не розглядіти. Як подув, що літає над ними, вони легкі. Дивись, ми йдем ледве вище, Їх не...

ДВА НА ДВА Уночі, Поки всі монументи Перетворились на сіре звичайне каміння, Ми з тобою в ліжку Слухали музику В двох на двох навушниках І, лежачи, підтанцьовували, Так гучно й так ритмічно, Що за стінкою подумали, ніби ми кохаємось. А тепер вони це прочитають І наступної...

-1- Мой муж Я бы хотела, чтобы моим мужем был Мураками Харуки, ему, правда, около 60 лет, но это неважно, он бы меня понимал, работал бы, закрывшись в своем кабинете, а я бы работала в своем.   Мураками Харуки и я — мы бы прекрасно ладили, по очереди готовили еду...

Від задушливого, спертого повітря в кімнаті важко дихати. Вимикаю електрокамін, відчиняю вікно й до обличчя доторкаються приємні долоні осінньої прохолоди. Нічна вологість на хвильку проганяє сонливість, яку навіює тьмяне світло абажура і нудний томик Анатоля Франса, яким «ґвалтую»...